Жодна рослина за кілька десятиліть не розповсюдилася так широко і швидко, як аронія - цінна плодоволікарська рослина. Плоди її використовують у свіжому і переробленому вигляді, широко вживають як лікувальний і профілактичний засіб.

Аронія росте кущем висотою 2-2,5 м, схожим на смородиновий, що дає велику кількість порослі. Можна сформувати і штамбову форму рослини, якщо прищепити її на горобину звичайну. Листя аронії блискуче, зелене, подібне до вишневого. Плоди достигають наприкінці літа. Рослина зимостійка, невибаглива до грунтів. Дуже декоративна: прикрасить сад навесні під час цвітіння білими запашними квітами, влітку - великими чорними, з сизим восковим нальотом гронами і блискучим листям, восени чудовим багряно-жовтим листям, що довго не опадає.

Сортів горобини чорноплідної досі не виведене. Садовий матеріал вирощують з кращих урожайних рослин, тому що аронії властива стійка особливість передавати насінневому поколінню ознаки материнської рослини. До такого ботанічного виду близька несортова форма Лікерна, виведена від схрещування звичайної лісової горобини з чорноплідною. Дерево або кущ досить зимостійкі, врожайні. Плоди округлої форми, 12-15 мм у діаметрі, чорно-синього кольору, достигають у вересні. Запилюється перехресно, кращі запилювачі: горобина звичайна і її різновид Нєвежинська

Посадка, вибір місця. Найкраще аронія росте і плодоносить на багатих супіщаних і легких суглинках. На легких супіщаних грунтах і підвищених сухих місцях плоди виходять дрібніші і менш соковиті. Висаджують кущі в ями 60X60X40 см, заправлені рослинною землею, змішаною з поверхневим шаром грунту. Така заправка посадкових ям забезпечує не тільки швидке приживання рослин, але й урожайність у перші роки життя. Якщо є можливість, вносять на одну яму 3-10 кг перегною або компосту, 200-300 г суперфосфату і 30-50 г калійної солі, добре перемішують з землею. Саджанці висаджують на постійне місце у дворічному віці. Важлива особливість: їх не треба при посадці заглиблювати більше, ніж саджанці росли в розсаднику, інакше можна одержати завелику кількість кореневої порослі. Землю біля саджанців добре ущільнюють. Кожну рослину поливають з розрахунку 1 відро на яму. Після поливу пристовбурну смугу присипають сухим грунтом чи перегноєм, торфом, щоб запобігти випаровуванню води і утворенню кірки.

На присадибній ділянці доцільно висаджувати аронію вздовж огорожі з південного боку на відстані 1,5-2 м одну від одної. Вона вибаглива до світла, навіть при невеликому затіненні урожайність знижується, тому не можна висаджувати аронію під деревами або в міжряддях. Погано почувають себе рослини в загущених посадках.

Аронія має хорошу пагонеутворювальиу і пагоновідновлювальну здатність. Через це пагони у сіянців при посадці не вкорочують. Вегетативно розмножені рослини відрізняються від сіянців того ж віку меншим розміром надземної частини, кореневої системи і слабким галуженням. Відтак саджанці при посадці вкорочують на 5-6 бруньок, щоб швидше одержати сильний кущ.

Розмноження. Розмножують чорноплідну горобину насінням і вегетативно. В обох випадках необхідно відібрати найбільш урожайні материнські рослини з плодами високих смакових якостей. Основний спосіб для одержання великої кількості посадкового матеріалу - розмноження насінням, яке висівають восени (вересень - жовтень) або навесні (середина - кінець квітня) після відповідної підготовки. Стратифікація насіння для весняного посіву триває 90-120 днів. У грудні - січні його замочують у воді протягом 19 днів при температурі +12...+14 °С. Потім насіння - в мішечку з нещільної тканини кладуть у горщик або ящик. з мохом чи тирсою і виносять у підвал з температурою +3...+5 °С. Взимку догляд за стратифікованим насінням полягає в перемішуванні і змочуванні. Важливою умовою хорошого проростання насіння є постійний вологовий режим і доступ, повітря до насіння. Навесні насіння сіють на глибину 0,1-1,5 см (посів на більшу глибину зменшує схожість насіння). Рядочки після посіву мульчують торфом чи перегноєм. Дружні сходи з’являються на 6-8-й день.

Вегетативно розмножують аронію паростками, відсадками, діленням куща, щепленням, здерев’янілими живцями.

Догляд. Грунт підтримують у чистому і розпушеному стані. Коренева система аронії поверхнева, в зв’язку з цим верхній шар грунту біля куща розпушують на глибину не більше 10 см. Аронія - рослина вологолюбна. Через це, особливо в період інтенсивного росту плодів та їхнього достигання, посушливої погоди необхідно регулярно поливати рослини. Після кожного поливу пристовбурні смуги мульчують.

Внесення добрив. Ознакою нормального росту аронії є щорічний хороший приріст (довжиною не менше 20 см). Щоб мати такий приріст, треба забезпечити рослину поживними речовинами. Ті, що вступили у плодоношення, перший раз підживлюють після цвітіння, другий раз - перед початком закладання бруньок, у середині липня. На 1 м² пристовбурної смуги вносять 8-10 кг гною або компосту, 100-150 г суперфосфату і 30-50 г калійної солі. Підживлення проводять одночасно з поливом. Для цвітіння і плодоношення потрібні велика кількість елементів живлення, в тому числі і мікроелементів. Обприскування аронії під час цвітіння 0,015% розчином марганцевокислого калію підвищує її урожайність на 15%,

Формування та обрізування. Формування куща чорноплідної горобини необхідно починати з раннього віку і проводити щорічно. Проте варто пам’ятати, що вирізування в один рік великої кількості гілок у кущі приводить до порушення відповідності між кореневою і надземною системами і, як наслідок, до появи величезної кількості молодої порослі, що призводить до послаблення куща, зменшення урожайності. Формування молодих кущів полягає у формуванні прикореневих пагонів. При цьому слід лишати 10-12, решту видалити (в першу чергу сухі, поламані багаторічні гілки, а також найбільш тонкі слаборослі і прикореневі пагони). Потім щорічно варто залишати тільки 3-5 найбільш розвинених пагонів. На заміщення треба залишати найсильніші пагони, що не заважають рости іншим пагонам і гілкам. Зайві пагони видаляють, не залишаючи пенька над грунтом, щоб не викликати наступного року появи ще більшої кількості порослі. Вік гілок, що видаляють при обрізуванні, залежить від їхньої продуктивності, за хороших умов вирощування вони можуть зберігати продуктивність до 12-13 років. Першочергово видаляють дуже оголені гілки, на яких незначна кількість плодових утворень і невеликий приріст. Для продовження строку служби гілки можна вкоротити верхівку, що викликає розвиток однорічних пагонів, формуючих плодові бруньки. Багаторічні гілки плодоносять періодично. Бажано вирізати їх після сильного врожаю, коли на гілці під урожай майбутнього року закладається невелика кількість плодових бруньок. Обрізування і формування кущів аронії треба проводити навесні, коли добре видно пошкоджені і сухі пагони.

Повернутися в категорию: Садівництво

...