Влітку найпоширеніший спосіб щеплення — окуліровка. Для цього заготуйте з плодоносних дерев точно вивіреного сорту,який бажаєте розмножити. Живці повинні бути завдовжки 40—50 см, взяті з південного боку кори дерева. Зріжте листя, залишаючи черешки довжиною 0,5—1,5 см. Заготовлені живці загорніть (особливо якщо їх треба перевозити чи зберігати якийсь час) у вологий матеріал (мох, тканину, папір), потім — у плівку. Всередину покладіть етикетку з назвою сорту і датою заготовки живців. Окуліровка — нескладна операція. Для її виконання потрібний гостро заточений ніж. 3 живця зріжте бруньки з шматочком кори — щитком. Зрізаний щиток вставте у Т-подібний розріз на підщепі (тобто на дичці, на якій окулюють вічко). Верхня частина щитка повинна бути під корою. Якщо вона виглядає, зріжте її. Вставлене у розріз вічко обгорніть стрічкою з поліхлорвінілової плівки або мочала. Довжина її 30—40 см, ширина — 10 мм. Стрічку намотуйте зверху донизу, пропускаючи місце, де знаходиться вічко. На Україні окуліровку провадять з кінця липня до середини або кінця серпня, тобто в період активного сокоруху у рослин. Саме в цей час добре відстає кора на сіянцях-підщепах, на яких проводять окуліровку.

Обов'язково занотуйте собі такі правила.

Окулірувати треба, вранці чи ввечері, з тіньового боку підщепи.
Чим нижче місце окуліровки до кореневої шийки, тим кращим буде приживання. Якщо нижні і верхні бруньки на живці розвинені слабо, для окуліровки вони непридатні.
Слід використовувати найбільш розвинені 5—7 вічок у середній частині живця.
Окулірувальний ніж повинен бути гострим, як бритва.
Не забувайте, що залог вашого успіху — чистота. Попадання на ніж чи в рану пилу або бруду знижує приживання вічок. Тому лезо ножа постійно витирайте від пилу вологим бинтом, зав'язаним на лівому зап'ясті.
Підщепи перед окуліровкою помийте, щоб зняти з них бруд.
Через 2—3 тижні перевірте окуліровку. Якщо вічка прижилися, черешок буде легко відділятися, а вічка виглядатимуть свіжими. Якщо черешок не відпадає, а вічко зморщилось і почорніло, значить окуліровка не вдалася. В такому випадку роблять ще одну, повторну, трохи вище попередньої.
Якщо обгортання було зроблене мочалою, то пов’язки послабте, щоб вони не врізалися в кору. Обгортання з поліхлорвініл лової плівки розтягується, тому перев'язувати її не треба.
Пізньої осені окулянти обгорніть на висоту 15—20 см — в такому стані вони добре перезимують.
Наступного року заокульовані вічка перетворяться на саджанці-однорічки, тобто вегетативно розмножені сортові рослини.

Існує ще кілька способів окуліровки, які останнім часом набули великого розповсюдження і визнання: окуліровка заміною кори (проводять у липні і серпні) і щеплення в приклад (роблять в такий саме час, але якщо погано відокремлюється кора або стоїть посушлива погода, можна проводити рано навесні, причому в середині або наприкінці березня, до початку сокоруху).

Окуліровка заміною кори проводять під час активного відокремлення кори у підщеп і прищеп. Заготовляючи живці, не обрізайте їх, як при інших способах окуліровки, а обламуйте листки з черешками та прилистками. Рухом окулірувального ножа зверху вниз зробіть поздовжній надріз до 1,5 мм, але не більше ^!/з діаметра підщепи, і завдовжки В—10 мм. Ножем упоперек підщепи біля основи поздовжнього надрізу переріжте тільки кору і зніміть її. На підщепі залишиться оголений язичок деревний. Його поверхня вкрита камбієм. Потім аналогічні надрізи зробіть на живцевих прищепах (як і на підщепах) та зніміть щиток кори з брунькою. Щиток прищепи накладіть на язичок деревини підщепи так, щоб їхні нижні поперечні надрізи збіглися. Таке суміщення камбіальних шарів повинно бути довільним на всій площі стикання оголеного язичка деревини підщепи із щитком кори прищепи. Немає необхідності в тому, щоб повністю співпадали форми й конфігурації компонентів щеплення. Не вкрита прищепою частина язичка дернини підщепи має свій камбій, який при обгортанні синтетичними плівками відкладає кору. Якщо ж щиток кори : прищепи більший, ніж язичок деревини підщепи, то його частини, які не стикаються, висихають. Після щеплення накладіть пов’язку знизу догори 2—3 витками без просвітів,закриваючи бруньку і слід черешка. Зніміть пов'язку через 5—40 днів. Якщо це зробити раніше, то від коливання підщепи вітром живі тканини в місці щеплення можуть розірватися_.

Окуліровка в приклад. Спочатку на підщепі в нижній

частині місця окуліровки зробіть поперечний зріз кори під кутом 40-5О°. Потім вище місця розрізу рухом ножа зверху до: низу зріжте смужку кори довжиною 2—3 см з тонким шаром деревини і замініть її щитком з брунькою, зрізаним з

живця прищепи. При цьому камбіальні шари компонентів повинні співпадати. Якщо щиток менший і повністю не стикається із зрізом на підщепі, його зміщують, аби максимально сумістити камбіальні шари компонентів. Окуліровка і приклад має деякі переваги: при її застосуванні не треба чекати активного сокоруху; цей спосіб простіший у виконанні, значно (на 20—30 %) продуктивніший, дає можливість окулірувати без загрози запливання підщепи. Є дані, які свідчать також про кращий ріст однорічок при окуліровці в приклад. Ще більше полегшуються операції при такій окуліровці короткими (8—10 мм) щитками, які легше зрізувати. При цьому у 2 рази прискорюється процес обгортання.

Досить простою і високопродуктивною є окуліровка в приклад під язичок кори. Для цього на підщепі підрізану зверху донизу і не відрізану від неї смужку кори довжиною 2—3 см і шириною 7—8 мм вкоротіть більше, ніж на половину. Під залишений шматочок (язичок) вставте щиток, заготовлений так само, як і при окуліровці за кору. Щоб мати більше саджанців кісточкових порід, в яких вічка завжди гірше приживаються, а взимку можуть навіть підмерзнути, доцільно кожну підщепу окулірувати 2 вічкам: Друге вічко окуліруйте через тиждень після першого з протилежного боку на 3—4 см вище або нижче першої окуліровки. Щоб забезпечити щільне прилягання тканин компонентів і запобігти підсиханню і попаданню вологи чи бруд після вставлення щитка місце окуліровки обгорніть. Для цього використовуйте здебільшого синтетичні (поліетиленові, поліхлорвінілові) плівки, нарізані смужками приблизно 10 мм завширшки і 25—30 см завдовжки. Можна застосувати також лико, медичний пластир та інші матеріали.

Повернутися в категорию: Садівництво

...