Ви вже знаєте будову квітки й розумієте, що всередині неї повинен відбуватися процес злиття двох статевих клітин – гамет. Але для того, щоб ці клітини зустрілися, необхідне запилення.

Запилення – це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки. Розрізняють самозапилення і перехресне запилення. Самозапилення відбувається внаслідок потрапляння пилку на приймочку маточки своєї ж квітки. Квітки, що самозапилюються, мають ряд особливостей. У них маточки й тичинки дозрівають одночасно. При цьому тичинки зазвичай довші за маточки, що полегшує потрапляння пилку на приймочку. У багатьох самозапильних рослин, запилення відбувається у квітках, що ще не розкрилися. Самозапилення відбувається у пшениці, ячменю, вівса, гороху, картоплі.

Але більшість рослин запилюються перехресно. Перехресне запилення відбувається внаслідок перенесення пилку з тичинок однієї квітки на приймочку маточки іншої квітки тієї ж або іншої рослини. Цей тип запилення має перевагу перед самозапиленням, тому що зародок, що в цьому випадку утворився із зиготи, збагачується ознаками двох особин, одній з яких належать пилок, а іншій – маточка.

Перенесення пилку в разі перехресного запилення здійснюється комахами або вітром, рідше в цьому процесі бере участь вода, ще рідше – птахи та ссавці. Більшість рослин запилюються комахами (бджоли, джмелі, оси, метелики, мурахи).

Ентомофільне (комахозапилення) відбувається за допомогою комах. Властиве більшості покритонасінних рослин. Характерні особливості рослин – яскраво забарвлені віночок або ціла оцвітина; деякі види мають суцвіття; приваблення запахом (ароматичні ефірні олії). Представники: конюшина, яблуня, вишня, абрикос).

Анемофільне (вітрозапильні) – квітки рослин дрібні, непоказні, без яскраво забарвленого віночка. Пилок у них сухий, дрібний, утворюється у величезній кількості. Пиляки сидять на тичинкових довгих нитках, що висуваються з квітки. У жіночих квіток для кращого вловлювання пилку з повітря є довгі пірчасті приймочки, що висуваються з квіток. Пилок може переноситися на дуже великі відстані – понад кілометр. Представники: злаки, осокові, більшість пальм, береза, вільха, дуб, ліщина, граб, бук, тополя, хміль, подорожник, конопля, кукурудза, щавель.

Гідрофільне (водою) властиве небагатьом водним рослинам (роголист, кушир, валіснерія, стрілолист). Характерна ознака – утворення негігроскопічного пилку, який не гине у воді. У більшості цих рослин пилок ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт з приймочкою.

Орнітофілія властива тропічним рослинам. Рослини запилюються дрібними птахами (колібрі, медоносами). Квітки цих рослин мають багато нектару й яскраве забарвлення (орхідеї). Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхньої голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

Людина може проводити штучне запилення, тобто сама переносити пилок на маточки квіток. Цей прийом використовують для підвищення врожаю і для виведення нових сортів культурних рослин. При цьому часто обережно видаляють тичинки ще з бутонів, а потім надягають на них марлеві мішечки, щоб перешкодити потраплянню пилку природним шляхом. Коли квітки розпускаються і маточки дозрівають, їх запилюють заздалегідь зібраним пилком за допомогою м’якого пензлика. Штучне запилення застосовують під час вирощування кукурудзи, соняшнику, в овочівництві, квітникарстві.

Пилок, що потрапив на приймочку маточки, проростає. Як це відбувається? Пилкове зерно складається з двох клітин. Одна з них ділиться й утворює дві чоловічі гамети – спермії. Спермії – це дрібні клітини з великими ядрами. Інша клітина (її називають вегетативною) починає рости, утворюючи довгий виріс – пилкову трубку. Трубка проростає в приймочці, потім проходить стовпчик маточки, проникає у зав’язь і доходить до пилковходу насінного зачатка. Спермії весь час містяться в кінчику пилкової трубки. Іншими словами, пилкова трубка доставляє спермії в зародковий мішок.

У насінному зачатку, а саме – в зародковому мішку, відбувається запліднення. Запліднення – це процес злиття чоловічої і жіночої гамет. Пилкова трубка входить у пилковхід і лопається. З неї спермії потрапляють в зародковий мішок і здійснюють подвійне запліднення. Воно полягає в тому, що один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а інший – з центральною клітиною зародкового мішка. Подвійне запліднення відбувається тільки у квіткових рослин. Із зиготи, яка утворюється внаслідок запліднення яйцеклітини, розвивається зародок насінини, а із заплідненої центральної клітини зародкового мішка – запасаюча тканина насінини – ендосперм. Подвійне запліднення було відкрите російським ученим С.Г. Навашиним. Воно має дуже велике значення для рослин, оскільки властивостями двох організмів збагачується не тільки зародок насінини, який утворюється із зиготи, але й запасаюча тканина, яка забезпечує його поживними речовинами.

Повернутися в категорию: Рослини

...