У циклі розвитку хвоща польового переважає спорофіт – доросла, багаторічна рослина, яка складається з кореневища, закріпленого у ґрунті придатковими коренями.

Навесні, з бруньок кореневища, на поверхню ґрунту виростає спороносний, безхлорофільний вертикальний пагін (стебло), який складається з метамерів, з кільчастим розташуванням редукованих листків, і закінчується спороносним колоском (стробілом). Сам спороносний колосок у своїй будові має вісь на якій розміщенні парасолько-подібні спороносні листки – спорофіли (складаються з ніжки і щитоподібного диска на ній). З нижньої сторони спорофілів, зверненої до вісі стробіла, знаходиться від 5 до 10 спорангіїв. В спорангіях, у результаті редукційного поділу мейозом клітин спорогенної тканини (2n), утворюються гаплоїдні, морфологічно однакові, але різностатеві спори (чоловічі і двостатеві). Оболонки спор мають спеціальні вирости – елатери, які скручені спірально навколо спор у вологому стані, а при підсиханні розгортаються. Це дозволяє спорам чіплятись одна за одну і розповсюджуватись групами. Після дозрівання спор спороносні листки стробіл розмикаються, спорангії лопаються і спори розносяться вітром.

В наслідок вмісту у спорах хлоропластів вони швидко (протягом 3-х тижнів) втрачають схожість. Потрапляючи на зволожений мулистий ґрунт, групи спор проростають у хлорофілоносні гаметофіти, у вигляді лопатевих пластинок, що закріплюються у субстраті ризоїдами. Гаметофіти сягають статевої зрілості через 3-5 тижнів після проростання. На чоловічих гаметофітах, меншого розміру, утворюються антеридії – чоловічі гаметангії, в яких утворюються багатоджгутикові сперматозоїди. На двостатевих гаметафітах, більш розсіченої форми, архегонії (жіночі гаметангії) розвиваються раніше за антеридії, що збільшує вірогідність перехресного запліднення. Для досягнення сперматозоїдами яйцеклітин, що розташовані у архегоніях, необхідна вода. На одному гаметофіті можуть бути запліднені відразу декілька яйцеклітин, із яких надалі розвиваються зародки, тобто молоді спорофіти. Зародки кріпляться стопою до черевця архегонію і отримують з гаметофіту необхідні поживні речовини для розвитку, формуючи зачатковий корінець, стебло і бруньку. Після формування, зародковий корінець починає рости, закріплюється у ґрунті і молодий спорофіт від’єднується від гаметофіту, який через деякий час відмирає.

Після спророношення весняні (спороносні) пагони відмирають і з бруньок кореневища виростають зелені асиміляційні пагони. Асиміляційні пагони мають вертикальне стебло з кільчатим розташуванням на ньому бічних гілок і листків під ними. Вони виконують функцію утворення органічних сполук у процесі фотосинтезу і накопичення їх у кореневищі. Наприкінці вегетаційного періоду асиміляційні пагони відмирають, залишається кореневище, яке зимує у ґрунті.

Повернутися в категорию: Рослини

...