Родина лілійних. Батьківщина — Середня Азія. В природі існує у дикому стані понад 250 видів, але вирощують лише кілька сортів. Історія часнику, як і цибулі, на стільки давня, що навіть важко відшукати її джерела. Нині, в час відмови від синтетичних ліків та повороту до всього природного, ця рослина переживає своє нове відкриття.

Розрізняють стрілкуючі і нестрілкуючі форми часнику. У стрілкуючих форм із центра цибулини виходить стрілка, яка несе зонтиковидне суцвіття з повітряними цибулинками і недорозвинутими квітками. Розмножується вегетативно повітряними цибулинками. Нестрілкуючий часник має більшу кількість зубків, залежно від сорту вони білі або фіолетові. Листки у часнику плоскі,- шкірясті, покрита восковим нальотом.

За способом вирощування бувають ярові і зимові види. Яровий часник садять навесні. Він добре зберігається, але менш урожайний. Озимий часник садять восени.

Сорти: озимі — Політ, Старобельський, Грибовський 100; ярові — Брянський, Вітебський, Сніжок та інші.

Вирощування часнику. Всі види цибулі холодостійкі. Насіння їх проростає при температурі +1...+2 °С, але краще росте при +18…+20 °С. Сходи переносять приморозки до —2 °С, інших видів і нижче.

Цибулини, посаджені восени, добре зимують і відростають навесні. Восени грунт орють або копають на всю лопату. Із добрив вносять 5—6 кг перепрілого гною, 1,2—2 кг попелу на 1 м².

Цибулина часнику розростається за рахунок зубків. Тому і розмножується він зубками. Культурний часник згубив свою здатність давати насіння, а в насіннєвих шапках замість квіток утворюються дрібненькі повітряні цибулинки. Якщо вони не потрібні, їх викидають. З дворічної культури восени сіють бульбочки. Отримані від них однозубки саджають на другий рік. На третій часник розмножують уже зубками. Глибина посадки 5—7 см, відстань між рядами 25 см, між рослинами 4—5 см.

Догляд за рослинами: прополка, розпушення, підгортання рядків, полив.

Збір урожаю проводиться, коли пожовтіє листя. Цибулини викопують, просушують прямо на ділянці 3—4 години. Потім обрізають зелене листя, укладають в ящики і ставлять у добре провітрюване приміщення з температурою 0 °С…+З °С.

Хвороби. Пероноспороз (несправжня борошниста роса). Цю хворобу викликає гриб, який зимує в посадковому матеріалі і в цибулинах, що залишилися в грунті. При ураженні листки в плямах, на них з'являються сіро-фіолетові спори гриба. Вітром і дощем розповсюджуються на інші рослини. Засоби боротьби: видалення з ділянки хворих рослин, збирання цибулі в хорошу суху погоду, просушування, чергування культур на ділянці, своєчасна прополка.

Шийкова гниль. Вона виявляється на цибулі ріпці в кінці вегетації, в період зберігання, через 1—1,5 місяця після збору. Цибулини покриваються пліснявою, зсихаються, видаляють неприємним запах. Засоби боротьби: своєчасна просушка часнику, перебирання і знищення хворих цибулин, регулярне провітрювання навколо приміщення, де зберігається цибуля.

Шкідники. Цибулинна міль. Невеликий метелик або його лялечка зимує на рослинних залишках. У червні метелик відкладає яйця на нижній бік листка,цибулину, квіткову стрілку. Через тиждень з'являються личинки, які їдять листки, залишаючи шкірочку. Такі листки засихають. Гусінь пошкоджує суцвіття і цибулину. Заляльковується гусінь у червні на листках цибулі, бур’янах і прямо на грунті. Через 9—12 діб з'являються метелики. Розвивається міль у 2—3-х поколіннях. Засоби боротьбу прополка, розпушення грунту, знищення рослинних залишків, чергування культур.

Повернутися в категорию: Город

...