Родина зонтичних. Розповсюджена на всіх континентах земної кулі. Дворічна рослина. В перший рік життя створює розетку листків і коренеплід, у другий — насіння. Розетка листків залежно від сорту може бути піднятої, напівпіднятої і притупленої форми. Колір листків — від світло- до темно-зеленого. Форма коренеплоду — від круглої до конічної і циліндричної, колір може бути оранжевий, червоний, жовтий, білий, рожевий і фіолетовий. У більшості столових сортів коренеплід оранжево-червоний. Вага коренеплоду від 40 до 800 г. Квіткові пагони круглі, ребристі, опушені, порожнисті. Суцвіття — складний зонтик. Квітки дуже маленькі, білі, червонуваті або жовтуваті. Плід — двосім'янка.

Морква — рослина довгого дня, холодостійка, сходи переносять температуру — 2 °С. Кращі грунти — суглинкові і супіщані. Протягом всього вегетаційного періоду грунт повинен бути в пухкому, вологому стані, без бур'янів. Збирання проводять у суху погоду. Коренеплоди не витримують температуру грунту нижче +2 °С.

Найбільш поширені сорти: Гавриловська, Вітамінна 6, Лосиноострівська 13, Московська зимова, Нантська 4, Нантська 14, Нантська харківська, Шатене 2461, Сквирська. Насіння сіють у кінці квітня рядками на відстані 35 см на глибину 1 см. На 1 м² висівають 0,5—1 г насіння. Воно сходить повільно, на 15— 18-й день. Перед посівом його замочують на 1—2 доби. Оптимальна температура для проростання насіння +20 °С. Як з'являться перші 3—4 справжніх листочки, моркву проріджують, залишаючи кращі рослини на відстані 2-3 см. Друге проріджування

проводять через 2—3 тижні і вже на відстані 4—6 см.

Моркву можна сіяти і під зиму, тільки проводити це треба перед самими морозами. Насіння витрачається вдвічі більше, глибина посіву менша, ніж навесні. Збирають моркву після 20 вересня, коли температура вже знижується до 4-6 °С і приріст коренеплодів зупиняється. Викопувати треба дуже обережно, щоб не пошкодити коренеплоди. На сонці просушувати не треба — це викликає випаровування вологи, знижує якість. Бадилля зрізують нарівні з плечиками,

Хвороби. Фомоз. Пошкоджує рослини до кінця росту. На черешках і жилках листків з’являються продовгуваті сіро-коричневі плями, іноді малопомітні, 3 листків хвороба переходить на коренеплоди. Потім при зберіганні коренеплоду на головці з’являється суха гниль, поступово по всьому коренеплоду утворюються неглибокі вдавлені темно-коричневі плями, на них — маленькі чорні крапки (спори гриба). При температурі нижче +10 °С проростання спор затримується, при температурі +20...+25 °С і великій вологості прискорюється. Зберігаються спори в піску, на підлозі і стінах приміщення. Засоби боротьби: тримати приміщення в хорошому стані; саджати висадки непошкодженими. Щоб знизити захворювання і підняти стійкість рослин до фомозу, рекомендується збільшити дози калійних добрив під осінню перекопку грунту (40 г хлористого калію на 1 м²), а за 2 тижні до збору врожаю провести підживлення хлористим калієм (50 г на 10 л води).

Шкідники. Морквяна муха. Зимує в фазі лялечки в грунті, іноді в коренеплодах, які знаходяться в сховищах на зберіганні. Літати муха починає в кінці травня, коли цвітуть яблуні. Відкладає яйця на посівах у землі біля рослини. В цей час морква має 2—3 справжніх листочки. Через 1—2 тижні з яєць виходить личинка яка проникає у коріння і молоді коренеплоди. Личинки живуть 30 діб, а тоді йдуть в грунт для заляльковування. Через 30—40 діб вилітає муха другого покоління і також відкладає яєчка біля рослини в грунті. Пошкоджені рослини мають червоно-фіолетовий колі листків, а коренеплоди нерозвинуті, пошкоджені, без смаку. Морквяна муха тіньо- і вологолюбна. Засоби боротьби: сіяти на сонячній відкритій ділянці; чергувати ряди моркви і цибулі; міжряддя посипати тютюном, попелом, торфом, піретрумом.

Повернутися в категорию: Город

...