Родина пасльонових. Батьківщина — Південна Америка. Багаторічна рослина, але вирощують її як однорічну бульбоносну. В нашу країну її завезли у XVIII ст.

На поверхні грунту картопля розвиває прямостояче стебло зеленого кольору, яке закінчується квітковою китицею. Після цвітіння створюються кулясті багато насіннєві зелені плоди. Із насіння можна вирощувати нові рослини. Однак цим займаються селекціонери, а більшість городників картоплю розмножують бульбами або їхніми частинами.

Характерна біологічна особливість картоплі в тому, що вона створює під грунтові пагони — сто дони, кінці яких розвиваються і стовщуються, перетворюються на бульби. Тому картопля вибаглива до розпушення і помірної вологості грунту. Найкращі грунти — супіщані, суглинкові. Вегетаційний період у ранніх сортів 60—80 діб від посадки до збирання, пізніх — 120—150. Проростають бульби, коли температура грунту буде не нижче +7 °С, це десь на початку цвітіння черемхи. Швидше сходи з'являються від пророщених і під рощених бульб — на 4—5-й день. Картопля дуже чутлива до приморозків, уже при —1...—1,5 °С бадилля гине. Найкраща температура для бульбоутворення +16...+ 18 °С. Якщо прогрів грунту до +25 °С і вище, а вологість нижче 60 %, бульбоутворення зупиняється. Ділянки для цієї культури відводять сонячні.

При правильному виборі сортів і високому агрофони з 1 м² можна одержати по 6 і більше кілограмів пізньої і до 4 кг ранньої картоплі.

Картоплю використовують як продовольчу, кормову і технічну культуру. Враховуючи це, треба відповідно підбирати сорти. Городникам-аматорам рекомендується вирощувати такі сорти: ранні — Прієкульська рання, Скороспілка 1, Білоруська рання, Рання роза, Пензенська скороспілка, Харківська рання та інші; середні — Пригожий 2, Любимець, Дружній, Зміна, Зорька, Аріна, Невська, Зарічна, Мєча, Істрінська, Немешаївська, Ювілейна, Огоньок, Гатчинська, Синєглазка, Роза, Полісся, Елла, Одеська 24; пізні — Лошицька, Митарна, Сотка, Верба, Лорк, Шпекула, Центіфолі.

Вирощування. Картоплю саджають після озимини. Грунт перекопують вилами або орють восени. Під оранку вносять 15—20 відер гною на торфоперегнійного компосту, а також 2—3 відра попелу. Садять тільки в прогрітий грунт, інакше бульби не будуть проростати. Для посадки відбирають бульби вагою 25—30 г (як куряче яйце), садять на відстані 20X70 см. Якщо картоплини більші, їх ділять і пров'ялюють 3—4 доби. Щоб раніше одержати картоплю, насіннєві бульби прогрівають і пророщують у світлому теплому приміщенні протягом 30—40 діб. Для цього їх кладуть у 2—3 шари долі або в ящик. Температуру підтримують +12…+15 °С. Для рівномірного пророщування бульбу через 6—8 діб перевертають.

Крім звичайного пророщування використовують і вологе. На дно ящика насипають гнійно-торф’яний або земляний шар завтовшки 4 см. На нього кладуть бульби, що злегка проросли, а зверху знову насипають землю на рівень паростків, поливають і ставлять у темне місце. Для профілактики поливають розчином марганцевокислого калію. Через З—4 доби у паростків з'являються корінці. Після приморозків їх висаджують на ділянку на відстані 30X60 см. Рядки роблять з півночі на південь, щоб було рівномірне освітлення кожної рослини. Глибина посадки 8—12 см. Коли рослини підростуть до 10—12 см, їх підгортають. Прополюють після дощу або поливу.

Урожай ранніх і середніх сортів збирають тоді, коли цвітіння закінчиться і нижні листки почнуть жовтіти. Картоплю пізніх сортів викопують у вересні, як відмирає бадилля. Коли бульба довго знаходиться в грунті, вона губить

вагу і гірше зберігається. Бульби просушують, сортують, перебирають і переносять до льоху.

Хвороби. Фітофтороз. Пошкоджуються бульби від бадилля через дощову воду і під час збираним. Через 2—3 тижні після збирання на бульбах з’являються тверді бурі плями, які проникають усередину і викликають гниття, Засоби, боротьби: чергувати культури на ділянці (хвороба передається через грунт), спалювати бадилля, на насіння відбирати тільки здорові бульби, обприскувати перед прибиранням бадилля і землю мідним купоросом (20 г на 10-л води). Чорна ніжка. пошкоджує картоплю у всій фазі розвитку. Швидко розповсюджується в холодну дощову погоду. Пошкоджені рослини жовтіють, листки скручуються,- засихають, підземні частини чорніють, гниють, стебло легко виривається. Засоби боротьби: пошкоджені рослини викидають з ділянки, бульби восени перед закладанням на зиму просушують і сортують

Рак картоплі. Гарантійна хвороба, зберігається в грунті 18—30 років. Пошкоджує всі органи рослини, крім коренів. На бульбах з'являються нарости, вони гниють. Засоби боротьби: попередження хвороби, посадка ракостійких сортів, чергування культур.

Парча звичайна. На поверхні бульб з’являються шорсткість, сухі виразки, груба шкірка, бульби гниють. Засоби боротьби: садити здорові бульби, перед посадкою обробити їх формаліном (на 100 л води 0,5 л 40 % формаліну) — у діжку з розчином на 3 хвилини занурити корзину з бульбою. За рік до посадки картоплі на ділянці сіють люпин на зелене добриво.

Фімоз (суха гниль). Поширюється хвороба в період зберігання. На бульбі з'являються сухі бурі плями, які з часом, збільшуються, вона стає сухою, зморщеною. Засоби боротьби: підтримувати в приміщенні відповідну температуру і вологість.

Мокра гниль пошкоджує підмерзлі бульби.

Шкідники. Найбільш розповсюджений — колорадський жук. Жук і його личинки з’їдають листки картоплі. Зимують у грунті на глибині 20—80 см, залежно від типу грунтів. У середині травня, коли грунт прогрівається до + 12... +15 °С, а повітря — до +20…+24 °С, жуки виходять із грунту і їдять молоді листки картоплі. Через 7—10 діб самки відкладають яйця на звороті листка — до 40 штук, а всього за сезон до 500 штук. Через тиждень виходять личинки першого віку, які 2—3 доби їдять шкаралупу яєць, а потім листки. Через 3—4 доби вони линяють, переходять у другий вік розвитку і стають червоного кольору. Потім переходять у третій вік — стають більшими і оранжево-жовтими. Останній, четвертий вік — найшкідливіший — вони стають дуже ненажерливими. Весь процес розвитку триває 3—4 тижні, після чого личинки уходять у грунт на глибину 5—10 см і заляльковуються. Через 2 тижні із лялечок виростають жуки другого покоління. Засоби боротьби: протягом усього сезону проводити механічний збір жуків, обприскувати хімічними отруйними препаратами — сумішшю ДОМ (10 г на 10 л води), фоксимом (100 г на 10 л води), дилером (15г на 10л води), дибромом (70 г на 10 л води). Останнє обприскування проводять за 20 днів до збирання урожаю. Підбирати сорти, які менше пошкоджуються колорадським жуком, наприклад, Зарєчний, Столовий 19, Темп. Жук більше пошкоджує слабі і хворі рослини, тому треба вирощувати картоплю на високому агрофоні, щоб рослини були здорові і сильні.

Повернутися в категорию: Город

...