З настанням весни ліс збагачується ще одним ефемероїдом - рястом. Ряст - рослина мініатюрна, тендітна і дуже вишукана. Над морем зелено-сизуватих листків здіймається справжнісінька повінь суцвіть-китиць з білими, рожевими, бузковими, кремовими, пурпурно-фіолетовими квітками, які мають приємний, витончений запах меду з ваніллю. Форма квітки досить дивна, але вишукана. Вона складається із чотирьох пелюсток, одна з яких завжди утворює шпорку - вмістилище нектару. Внутрішні пелюстки квітки мають інший колір, ніж зовнішні. Вони прикривають тичинки і пиляки від дощу і утворюють яскраве вічко, яке приваблює комах. З зацвітанням перших квітів: підсніжників, рясту та інших, а також розкриттям сережок ліщини співпадає період виставлення бджолиних сімей. Середня температура в тіні до цього часу досягає +8 ..+9 °С, з’являються перші джемелі і метелики. Та дістати нектар з квіток рясту можуть лише комахи з довгим хоботком, які й сприяють перехресному запиленню. А джмелі, які мають короткий хоботок, хитрують прокушуючи шпорець і таким чином добираючись до нектару.

Ряст часто росте поряд з медуницею, воронячим оком, купеною багатоквітковою, ведмежою цибулею, вітряницею - одним словом з рідкісними рослинами. Випадіння одного із компонентів такого братства відіб’ється неприємностями для решти.

Ряст - багаторічна рослина, яка найкраще росте на родючих вологих ґрунтах у напівтіні. Він рідше за інші першоцвіти піддається безпощадному винищенню лише тому, що місцями його проростання найчастіше є мало прохідні, порослі кущами, яри; вологі вільхові, дубові чи грабові ліси; лісові острівці серед боліт.

Швидкий розвиток рясту пояснюється тим, що вегетативні органи майбутньої рослини закладаються відразу після його цвітіння. Під землею у більшості рястів є невеличка бульба із численними корінцями внизу. Тут зберігаються запаси поживних речовин, в основному крохмалю. Сформована до осені, на вершині бульби, велика почка відновлення до березня досягає поверхні ґрунту. Від морозів її захищає щільний недорозвинений у вигляді лусочки листок. Весною цей листок розривається і розпочинається інтенсивний ріст паростків. За декілька днів вони досягають 15-20 см в висоту, і рослина зацвітає. Під час цвітіння ряст надзвичайно красивий. На квітконіжці дорослої рослини буває до 30 квіток, які утворюють пишне суцвіття, що зберігає декоративність 5-8 днів. Від стебла рясту зазвичай відходить два-три ажурних зелених, інколи з голубуватим чи сизим відтінком, двічі трійчасті листки. Через тиждень найнижчі квітки суцвіття рясту втрачають колір, з’являються схожі на стручки зеленуваті плоди-коробочки з 7-15 насінинами, які при дозріванні розтріскуються вздовж і розкриваються. Дозрівші чорні насінники, що висіваються в землю, мають білий придаток, який приваблює своїм смаком мурашок; саме вони і розносять це насіння по лісу.

За формою квіток люди наділили рясти різними назвами: коники, кукурiчки, пiвники, баранчики. Мабуть, це пов'язано з легендою, в якій оповідується, що в одному пралісі жила відьма. За ніч вона намотається на мітлі, а вдосвіта повертається до своєї лісової хатини, щоб заховатись від людських очей і відпочити. Лишень задрімає, а вже півень починає кукурікати і спати відьмі не дає. Розсердилась вона на півня та й перетворила його на квітку ряст, яка дещо скидається своєю формою на голову півня.

Наукова назва роду походить від грецького слова korydallos, що в перекладі означає “чуб (або ковпак) жайворонка”. Це пов'язано з тим, що дві внутрішні пелюстки квітки утворюють щось схоже на ковпак, який захищає органи розмноження — тичинки та маточку. Верхня пелюстка у багатьох видів має довгий шпорець, у якому захований нектар. Українська легенда по своєму висвітлює наукову назву рясту. Летіли напровесні над лісом жайворонки, посварились між собою та й почали битися. Билися так, що аж шпорці та чуби свої погубили. Попадали вони на родючий лісовий ґрунт і попроростали гарними весняними квітками - рястом.

Рід Ряст представлений понад 300- ма видами, що поширені по всій північній півкулі, із одним видом в східноафриканських високогір’ях; два близькоспоріднені роди (Phacocapnos та Cysticapnos) зустрічаються в Південній Африці. Центр походження видів роду Corydalis знаходиться в Східній Азії. Загальний ареал простягається від східних кордонів Франції до Дніпра і від Італії, північної частини Балкан до півдня Скандинавії. За межами ареалу вид зустрічається острівцями в декількох областях Росії, на Лівобережній Україні, а також на Піренеях. На Україні розповсюджені 6 видів рясту. Серед них розрізняють бульбові види, які цвітуть в квітні і належать до весняних ефемероїдів: ряст порожнистий (Cоrydalis cava)=ряст бульбистий (Corydalis bulbosa); ряст ущільнений (Cоrydalis solida)=ряст Галлера (Cоrydalis Halleri); ряст Маршалла (Cоrydalis Marschalliana); ряст проміжний (Cоrydalis intermedia); ряст Пачоського (Corydalis paczoskii). Та кореневі види, які зазвичай цвітуть в кінці весни - на початку літа: ряст жовтий (Cоrydalis lutea) - досить рідкісний вид на Україні, проростає лише на Закарпатті в місті Ужгород на лівому та правому берегах річки Уж. Має жовті квіти без аромату. Масово поширений в Центральній Європі Ні один із видів роду рясту не занесено до “Червоної книги України”.

Ряст порожнистий (Cоrydalis cava)

= ряст бульбистий (Corydalis bulbosa). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15-30 см із конічною, підземною бульбою при основі стебла. Бульба спочатку щільна, майже яйцеподібна, пізніше порожниста і набуває форми широкого конуса, з верхівки якого виходять стебла з двома двічі трійчастими листками. Листки сірувато-зелені, складні. Від однієї бульби відходять три і більше квітконіжок з густою багатоквітковою китицею у формі віночка з яскравими блідо-жовтими, рожевими, рідше білими квітами з цілісними приквітниками. . Оцвітина подвійна. Чашолистків два, вони дрібні і рано обпадають. Віночок роздільнопелюстковий, з чотирма попарно супротивними пелюстками, верхня пелюстка з шпоркою. Тичинок дві, маточка одна, з одним нитчастим стовпчиком і головчастою приймочкою. Зав'язь верхня. Стебло прямостояче. Квітує з березня до травня. Плід - стручкоподібна двостулкова коробочка, плодоніжки втроє коротші за плід. Ефемероїд.

Полюбляє тінисті ліси та чагарникові зарості. Ряст порожнистий найпоширеніший вид на Україні, розповсюджений по свій її території, крім Лівобережного Степу.

Від даного виду рясту залежить існування метелика Чорний Аполлон (Parnassius mnemosyne). Він відкладає яйця тільки на листках рясту порожнистого, єдину можливу їжу для майбутньої гусені, яка харчується тільки в сонячні, теплі дні.

Вернуться в категорию: Растения