Гумус основна частина органічної речовини ґрунту, яка повністю втратила риси анатомічної будови організмів. Під час розкладу органічної речовини внаслідок дії ферментів, що їх виділяють гриби й бактерії, відбуваються процеси повторного синтезу, полімеризації та конденсації з утворенням нових високомолекулярних колоїдних сполук. Утворюється складна органічна речовина, яку називають гумусом. Гумусові речовини представляють собою суміш, різних за складом і своїми властивостями, високомолекулярних органічних сполук, об'єднаних спільністю походження.

До основних заходів з регулювання кількості гумусу відноситься: систематичне внесення у ґрунт високих норм органічних добрив у вигляді гною і торфяних компостів, висівання трав, застосування зелених добрив, вапнування кислих ґрунтів і гіпсування солонців. Бездефіцитний баланс гумуса можливо підтримувати за рахунок зниження його втрат в результаті проведення системи протиерозійних заходів. Вона включає раціональні способи обробки ґрунтів, проведення сівозмін, заорювання пожнивно-кореневих залишків тощо.

Вміст гумусу представлений в таблиця 3.6.

Таблиця 3.6

Вміст гумусу

Індекс грунту	Глибина відбору, см	Вміст гумусу, %	Потужність шару грунту, % А +В₁, см	Висновок
За складом гумусу, %	За потужністю гумусового горизонту
Ч^зв[зв]:3:е Л	0-20	6.05		середньогумусний	середньоглибокий
Ч^зв[зв]:3:е Л↓	0-20	5.14		середньогумусний	середньоглибокий
Ч^зв[зв]:3:е Л↓↓	0-20	-		-	середньоглибокий
Чл^л [в];е Д	0-20	-		-	середньоглибокий

Розрахунок вмісту (запасу) гумусу в основних ґрунтах господарства (глибина відбору - 20 см).

В кожному шарі ґрунту розрахунок проводиться за емпіричною формулою:

M = phГ , т/га

де: р - щільність шару ґрунту, г/см³ ;

h- потужність шару ґрунту, cm ;

Г - склад гумусу, % ;

Ч^зв[зв]:3:е Л
	М = 1,24 х 64 х 6.05 = 480 т/га
Ч^зв[зв]:3:е Л↓
	М = 1,15 х 57 х 5.14 = 336 т/га

Як видно в таблиці 3.6, всі типові грунти господарства середньо гумусні, тому господарству потрібно вживати заходи, які б збільшували вміст гумусу в грунтах. Це можна досягти шляхом внесення органічних добрив, а також застосуванням правильної технології обробітку грунту. Показники гумусового стану грунту для типових грунтів високі.

Гумусовий стан грунту характеризується комплектом морфогенетичних показників, які інформують про загальні запаси в ньому органічних речовин, їх властивості та еколого – біогеохімічні тенденції утворення гумусу, його трансформації, акумуляції та міграції в грунтовому профілі, а загалом у природно – антропогенних ландшафтах.

Агрономічне значення гумусу визначається його провідною роллю в оформленні родючості (для будь- якого грунту гумус є його основною частиною). Гумус – найважливіший чинник утворення агрономічно цінної структури в грунті і поліпшення його агрофізичних властивостей. Які зумовлюють сприятливий водно – повітряний режим. Незважаючи на застосування мінеральних добрив, гумусові речовини грунтів здебільшого продовжують залишатися важливим джерелом азоту, фосфору, сірки для живлення рослин та мікроорганізмів.

Вернуться в категорию: Почва