рос | укр

Головна

Контакти

Навигація:
Арсенал
Будівництво
Вітаміни
Вода
Город
Ґрунт
Декор
Ділянка
Зберігання
Кімнатні рослини
Кулінарія
Мода
Народна медицина
Полесадник
Рослини
Садівництво
Терміни
Фото і дизайн
Хвороби
Шкідники









Актинідія

Належить до родини актинідієвих роду актинідія, що обєднує понад 30 видів. Поширені три з них: коломикта, аргута, або гостра, і полігамна. Розповсюджена актинідія в субтропічних, тропічних і частково помірних широтах Східної Азії, завоювала прихильників у Європі та Австралії, Новій Зеландії. Саме тут, де актинідію називають ківі і широко культивують, внаслідок багаторічної селекційної роботи одержано новий сорт Ашока з плодами вагою 30-40 г (у дикорослих форм – 5-6 г). На жаль, на Украї­ні ця рослина не вийшла широко за межі колекційних і дослідних ділянок у ботанічних садах та на дослідних стан­ціях, але вже починає освоювати аматорські сади. Найпопулярніший вид - коломикта.

Актинідія - цінна вітамінна рослина, що має гарні спо­живчі та лікувальні властивості. Використовується у декоративному садівництві для вертикального озеленення, а також для плетіння меблів, кошиків, щитів, дитячих колясок та інших побутових виробів. Зовні - це витка ліана, що в дикому стані досягає довжини 30 м, високо обвиваючи стов­бури дерев. Ліани культурних сортів мають довжину від З до 7 м. Стовбур і гілки гладенькі або опушені, завтовшки 2-3 см. Молоде листя рослини червонувато-зелене, густо опушене. Наприкінці травня - на початку червня кінчики його біліють, а через 9-15 днів листя червоніє. Час різно­манітного забарвлення листя збігається із цвітінням. Квіт­ки актинідії білі або ледь рожеві, із сильним приємним

ароматом, розвиваються на пагонах поточного року в пазу­хах нижніх листків.

При посадці не слід забувати, що на кілька жіночих екземплярів актинідії треба обов’язково посадити один чоловічий. Цвітуть чоловічі і жіночі рослини одночасно, що забезпечує хороше запилення.

Плоди актинідії коломикта мають видовжено еліптичну форму, до 3,5 см у діаметрі, дещо сплюснуті з боків, кулясті, іноді ребристі, гладенькі, зелені біля основи, із сонячного боку червонуваті Стиглі ягоди м’які, дуже ніжні, солодкі, з приємним ананасовим ароматом і смаком. Нестиглі плоди мають смак перцю. Достигають ягоди неодночасно, на кущі не тримаються, опадають і швидко псуються. Найбільший врожай збирають на бокових пагонах. Кущ віком 8-10 ро­ків має врожайність 3-5 кг.

Коренева система в актинідії розміщена у верхньому шарі грунту, не глибше 25 см, і вкрита по всій довжині численним мичкуватим корінням, що утримує грунт. Добре росте актинідія на пухких, супіщаних, досить родючих, добре дренованих грунтах з достатньою кількістю вологи, але не переносить затоплення і негативно реагує на сухість повітря. Гарно переносить напівзатінок, проте полюбляє від­криті сонячні ділянки, особливо якщо нижня частина її стебла затінена, Зимостійка рослина, витримує морози до -45 °С.

Сорти і форми. В культурі поширені сорти Ананасна, Клара Цеткін, ВІР № 1, Ароматна, Павлівська, Матова, Ізумрудна, Київська гібридна, Пурпурна садова, Фігурна, Ріпчаста, Київська крупноплідна.

Розмноження. Актинідія добре розмножується насін­ням, яке треба висівати не пізніше 4 місяців після збирання, інакше воно втрачає схожість. Строки сівби - жовтень - листопад. Висівають його в ящики і до весни ставлять у приміщення з температурою + 18...+20 °С. У березні рос­лини пікірують прямо на грядки чи в холодні парники. Глибина сівби 1 -1,5 см. Дворічні рослини придатні для пересадки на постійне місце. Роблять це ранньої весни: ями копають глибиною 70-80 см, заправляють перегноєм і су­перфосфатом. Після посадки поливають і мульчують лунки.

Актинідія ще розмножується живцями. Живці в чолові­чих та жіночих рослин нарізають із зелених пагонів з 2-3 вічками (2-3 міжвузлями) вранці, до 12 години, і ви­саджують у заздалегідь підготовлений парник. Рами білять вапном і перші дні притінюють солом'яними матами. Поли­вають 3 рази протягом дня. Через місяць, коли починає з'являтися коріння, живці поступово привчають до умов навколишнього середовища, тому рами знімають, цим самим загартовуючи рослини. До осені живці добре укорінюються і дають приріст від 3-5 до 10 см. Восени їх вибирають з парників і переносять у неглибокі, утеплені торфом траншеї для зимового зберігання. Навесні укорінені живці висаджу­ють на грядки на відстані 70X10 см для дорощування, де їх обов'язково систематично поливають, а грунт розпушу­ють. На постійне місце висаджують у 2-3-річному віці. Для живцювання здерев’янілими пагонами в теплиці живці заготовляють під час осіннього обрізування. При цьому довжина пагонів повинна становити 70-80 см. Живці вирізають завдовжки 10-15 см з 3-4 вічками. У лютому їх висаджують у вологий пісок у теплиці. Живці систематично поливають. У середині травня вкорінені живці висаджують для дорощування.

Агротехніка вирощування. Кращий час посадки рос­лин - весна. Посадкові ями копають розміром 60X60 см, у кожну вносять 8-10 кг перегною, 80-100 г суперфосфа­ту. Можна зробити суміш з дернової та листяної землі, піску і перегною.

Для одержання хорошого врожаю для актинідії потрібні опори у вигляді шпалер. Їх натягують на стовпи, починаючи з 50-60 см від поверхні грунту у напрямку зі сходу на захід. Рослини ж висаджують з південного боку. Зазна­чимо, що злісним шкідником актинідії є домашні кішки, які повністю з’їдають молоді рослини, пошкоджують коріння і підгризають пагони. Тому для збереження насаджень необ­хідно слідкувати за появою тварин, відганяти їх, а молоді одиничні рослини варто огородити дротяною сіткою.

Переглядів: 726

Повернутися в категорию: Садівництво

...

© 2013-2020 cozyhomestead.ru - При використанні матеріалу "Зручна садиба", повинно бути "живе" посилання на cozyhomestead.ru.