рос | укр

Головна

Контакти

Навигація:
Арсенал
Будівництво
Вітаміни
Вода
Город
Ґрунт
Декор
Ділянка
Зберігання
Кімнатні рослини
Кулінарія
Мода
Народна медицина
Полесадник
Рослини
Садівництво
Терміни
Фото і дизайн
Хвороби
Шкідники









Слива

Насадження культурної сливи в Україні значні — біль­ше 25% від загальної кількості плодових дерев. У Київ­ській, Дніпропетровській, Запорізькій областях в основному вирощують десертні сорти — ренклоди, у Вінницькій, Черкаській — угорку домашню (для сушіння). Особливе місце і значення має ця культура у Полтавській області, де відомі чудові місцеві сорти сливи, такі як Опішнянська. Розповсюджені тут і угорки.

Слива домашня у природі невідома — це збірний вид. Походить вона від природного схрещування терну та аличі. В цьому збірному виді виділяють 2 основних підвиди — тернослив і угорку.

Тернослив (тернослива) розповсюджений по всій Європі. Відрізняється від терну більшою силою росту, меншою кількістю колючок, більшими плодами (маса 10—30 г) , що

мають синювато-чорне забарвлення і восковий наліт. Кісточка у тернослива погано відокремлюється від м'якуша. Біологічні особливості — ранній вступ у плодоношення, хороша врожайність і стійкість до хвороб. Широкий ареал цієї сливи зумовлений наявністю багатьох різновидів, які представлені 4 групами культурних сортів; власне терносливи, мірабелі, дармасцени, ренклоди. Останні мають куле­подібні плоди переважно зеленого забарвлення, соковиті, десертного смаку. Основне призначення їх споживання у свіжому вигляді.

 Угорка — другий підвид збірного виду сливи домашньої. Відрізняється від терносливу великою силою росту. Плоди різної форми — від видовжено - овальної до округлої, за кольором синювато-фіолетові, з борозенкою. М'якуш заленувато-жовтий. Кісточка видовжена, добре відділяється від м’якуша. Гарно розмножується кореневими паростками.

Слива — дерево висотою 6—12 м, з плоско-округлою кроною у ренклодів і широкорозкидистою в угорки. Є дере­ва з пірамідальною кроною. Гілки сливи мають 5—6 поряд­ків галуження. Плодоношення у більшості сортів сконцен­тровано на гілках 4—5-х порядків, представлених в основному обростаючими гілками і ростовими пагонами. Макси­мального розвитку дерева сливи досягають у 8—10 років, а після 15—18 років починається зниження урожайності. Найдовговічніші сорти — Угорка звичайна, Угорка італій­ська, Ганна Шпет, Ренклод Альтана. Коренева система сливи розташована поверхнево, має схильність до утворення кореневої порослі. Плоди різноманітні за формою, величи­ною, забарвленням, смаком. Маса їх від 6 до 100 г. За стро­ками - достигання плодів, сорти сильно не відрізняються — в основному збирають їх з 15 серпня по 20 вересня. На пів­дні достигання плодів відбувається протягом 3-х місяців.

Слива — теплолюбна рослина. По зимостійкості посідає четверте місце після яблуні, вишні, груші. Але серед сортів є різні за витривалістю, позаяк у походженні їх брали участь і теплолюбні види (слива садова), і холодостійкі (уссурійська слива). Останні витримують температуру до —55 °С, європейські ж сорти гинуть при —35...—38 °С. Зимостійкими у нас є сорти Ренклод зелений, Вікторія, Яєчна жовта, Угорка домашня.

Слива полюбляє світло — при його нестачі ріст і плодоношення дерев погіршуються. Добре росте на різних грун­тах, навіть на засолених, переносить і неполивні умови.

Сорти. Вибираючи сорт, слід мати на увазі, що сливи бувають самоплідні, частково самоплідні і самобезплідні.

Ренклод Альтана. Високоврожайний середньостиглий десертний сорт. На сіянцях аличі дерева сильнорослі, починають плодоносити на 4—5-й рік після посадки, зимостійкі. Плоди великі, масою 35—40 г, рожево-фіолетові, з густим сизим нальотом, високих смакових якостей. Достигають наприкінці серпня — на початку вересня. Недолік: при не­своєчасному збиранні плоди осипаються, у дощову погоду схильні до розтріскування,

Угорка звичайна. Один з найпоширеніших середньо-пізніх сортів. Середнь-орослий, високоврожайний, зимостійкий. Дерева на аличі починають плодоносити на 5-й рік після садіння, краще ростуть і дають урожай на родючих і теплих грунтах. Маса плодів 15—20 г. Вони темно-фіоле­тові, соковиті, приємного смаку. Споживають у свіжому ви­гляді, також використовують для виготовлення компотів, сушать. Достигають у 2—3-й декаді вересня, однак знімати їх слід якомога пізніше. Зберігаються 15—20 днів.

Угорка італійська. Найкращий високоврожайний десерт­ний і технічний сорт пізнього строку достигання. Дерева середньорослі. На сіянцях аличі починають плодоносити на 5-й рік після садіння. Значно вищий врожай дають дерева, які вирощують на сіянцях сорту Ганна Шпет. Вибагливий до тепла, родючості й вологості грунту. Плоди великі, масою 25—ЗО г, темно-сині, з фіолетовим відтінком, соко­виті, з приємною кислотою, відмінних смакових якостей. Споживають у свіжому вигляді, а також використовують для приготування компотів, чорносливу. Достигають у 1— 2-й декаді вересня, міцно тримаються на дереві, збері­гаються 2 тижні.

Ганна Шпет. Високоврожайний сорт пізнього строку достигання. Вибагливий до тепла. Дерева середньорослі, довговічні, достатньо зимостійкі в умовах західних облас­тей України. Починають плодоносити на 4—5-й рік після посадки. Плоди середні, на молодих деревах великі (маса 40 г і більше), червоно-фіолетові, соковиті, посередніх смакових якостей. Достигають у 3-й декаді вересня. Споживають їх у свіжому вигляді, використовують для виготовлення чорносливу. Недолік: неодночасність достиган­ня плодів.

Поширені також сорти: ранньостиглі —  Угор­ка Альбаха, Ода, Ренклод Карбишева, Трагедія, Угорка донецька рання. Персикова; середньостиглі — Угорка ажанська, Каліфорнійська; пізньостиглі — Кірке, Угорка донецька, Волошка. Крім перелічених, в Україні можна вирощувати сорти Зоря, Емма, Лепперманн, Богатирська, Скороплідна, Педригон чорний.

Посадка і догляд. Висаджують сливу восени (жовтень) і навесні (квітень) о Площа живлення 5X4, 6X4 м. Під посадку придатні грунти із заляганням грунтових вод не вище 1,5-2 м. Для забезпечення перехресного запилення треба висаджувати не менше 2-3 сортів. Ями викопують діамет­ром 50-60 см і глибиною 40-50 см. Перед посадкою кож­ну з них заправляють перегноєм (1—1,5 відра на яму), додають 15-20 г фосфорних і калійних добрив. Дерево перед посадкою залишають на деякий час у глиняній бовтанці. Коренева шийка його повинна бути на рівні грунту або на 2-3 см нижче. Після посадки рослину поливають і муль­чують.

Догляд за сливою полягає у розпушенні грунту, видаленні бур’янів, обрізуванні, поливі. Один раз на 3-4 роки треба підживлювати рослину перегноєм чи повним мінеральним добривом. Особливо вибаглива вона до забезпечен­ня азотом, калієм, магнієм. У період повного плодоношення норми органічних і мінеральних добрив складають по 15- 20 кг на 1 м2. Гній, фосфорні та калійні добрива вносять восени, сечовину, перегній і компост — навесні. Після вне­сення добрив пристовбурні смуги перекопують на глибину 15—20 см. Біля штамбів глибина - перекопування змен­шується до 5—7 см, щоб не пошкодити коріння. Обов’яз­ковий полив рослин в жаркий, сухий період, особливо під час достигання плодів. У сливи дуже крихка деревина, тому в урожайні роки треба своєчасно поставити опори під гілками, що дуже нахиляються під вагою плодів.

Формування і обрізування. Дерева формують зі штамбом висотою до 25—40 см, крону — з 5-7 добре розвиненими гілками. Укорочування гілок проводять для підпорядкуван­ня гілок різних порядків і зміни напрямку росту. Перше обрізування проводять рано навесні після посадки. При вступі рослини в період плодоношення обрізування необ­хідне для підтримки сили росту пагонів. Якщо крона добре сформована і має достатній однорічний приріст (40—50 см), то гілки не вкорочують, а лише проріджують крону від сухих, неправильно розташованих гілок, а також тих, що переплітаються. Якщо приріст слабкий, дерево обрізують на 2—3-річну деревину. Якщо ж приросту немає, то проводять омолоджуюче обрізування на 4—5-річну деревину, тобто обрізують багаторічні гілки на сильне бокове розгалуження.

Щорічно видаляють кореневу поросль, яку у кореневласних рослин можна використати для розмноження. При сильному підмерзанні або загибелі всієї надземної системи крону сливи можна відновити (у кореневласних рослин для цього залишають 2—3 порослевих пагони, крону фор­мують як звичайно). У разі загибелі щеплених дерев також можна залишити 2—3 порослевих пагони, але обов'язково перещепивши бажаними сортами.

Переглядів: 1270

Повернутися в категорию: Садівництво

...

© 2013-2020 cozyhomestead.ru - При використанні матеріалу "Зручна садиба", повинно бути "живе" посилання на cozyhomestead.ru.