рос | укр

Головна

Контакти

Навигація:
Арсенал
Будівництво
Вітаміни
Вода
Город
Ґрунт
Декор
Ділянка
Зберігання
Кімнатні рослини
Кулінарія
Мода
Народна медицина
Полесадник
Рослини
Садівництво
Терміни
Фото і дизайн
Хвороби
Шкідники









Персик

Шлях персика — одного з найкращих делікатесів з усіх плодів, що вирощують на Україні - був досить довгим. Заважала низька морозостійкість: у безсніжні зими при температурі —20...—25 °С дерева вимерзають повністю. Проте у нас сьогодні персик культивується переважно на Закарпатті, у південних і східних регіонах республіки. Плоди виходця з Персії (давня назва Ірану) займають третє місце після яблук і груш, випереджаючи за всіма властивостями вишню, абрикос, сливу і черешню. Вони великі — від 80 до 200 г, сильноопушені, дуже приємні на смак, соковиті, із специфічним приємним запахом.

У цих містяться цукри, значна кількість яблучної, лимонної, винної кислот, мікроелементи та інші речовини, що надає плодам лікувальних властивостей. А от кісточки пер­сика не варто лузати — в їхньому ядрі знаходиться синиль­на кислота, і хоча її небагато, проте кілька з’їдених ядер може спричинити серйозне отруєння.

Персик — світлолюбна рослина. Плодоносить на букет­них змішаних та передчасних гілочках другої хвилі росту довжиною 20—60 см на 3—4-й рік. Являє собою дерево висотою 4—7 м з крислатою кроною. Листя велике, видовжено-ланцетоподібне, плоди видовжені, яйцеподібні, від жовто-зеленого до червоного кольору. Раніше вирощували персики переважно з білим м’якушем, тепер — з рожевим. Хоч останні плоди й менш ніжні, проте стійкіші, зручніші для перевезення і зберігання. Живуть дерева персика 12— 18 років. Достигають плоди, залежно від сорту, з червня до жовтня. Псуються швидко, тому для далеких перевезень варто знімати їх надзелень. Нещодавно був виведений зимо­вий персик, плоди якого збирають у листопаді. Навіть у цей час вони надзвичайно тверді і можуть зберігатися в зви­чайному льосі тривалий час: аж до січня — лютого.

Сорти. Найбільш поширені з них — Київський ранній і Пушистий ранній. За строками достигання існують такі сорти: ранньостиглі — Вітчизняний, Дніпровський, Коллінз, Майфльовер, Мелітопольський ясний, Рум’яний, Сочний, Успіх, Фаворіта Мореттіні, Франт, Чемпіон ранній, Герой Севастополя; ранньосередній — Золотий ювілей; ранньо-середньостиглий — Радянський; середньостиглі — Кармен, Ветеран, Дружба, Кремлівський, Лауреат, Маяковський, Молодіжний, Пам’ять Шевченка, Славутич; середньопізні — Золота Москва, Красна дівиця, Ту­рист; пізньостиглі — Муза.

Місце посадки. Персик росте і плодоносить на різних грунтах, у тому числі на не дуже важких. Порівняно добре переносить піщані і галькові. Варто лише висаджувати дерева на верхніх і середніх частинах схилів (персик — рослина посухостійка).

Розмноження. Підщепами для персика є сіянці стійких форм і сортів персика, мигдалю, аличі, частково абрикоса. Дерева, щеплені на сіянцях стійких форм персика, порів­няно довговічні і дають гарні врожаї високоякісних плодів. Краще висаджувати його на легких глибоких грунтах. Добре розмножується персик і насінням, Сіянці відзнача­ються інтенсивним ростом, тому їх окулірують у рік висіву

насіння на першому полі розсадника. Абрикос використо­вують як підщепу для сортів персика Соко­витий Золотий ювілей, Червонощокий. Алича при­датна як підщепа при достатній вологості грунту і гарному зрошенні Мигдаль — посухостійка підщепа, добре росте на теплих пухких вапнякових грунтах.

Обрізування. Для одержання високих урожаїв і великих за розміром плодів дерева обрізують щорічно і сильно, інакше крона швидко загущується великою кількістю гілочок різної довжини. У наступні роки вони відмирають, вна­слідок чого скелетні гілки оголюються, плоди стають Дрібними, їхні смакові якості низькими. Тому проводять проріджування крони, в першу чергу вирізаючи слабкі і пошко­джені гілки на кільце або залишаючи в основі лише 2 брунь­ки. Пагони подовження скелетних гілок та сильні вертикально ростучі гілки вкорочують на сильнорозвинуті бокові прирости чи бруньки, залишаючи їх довжиною 50—60 см.

У 7—8-річному віці однорічний приріст у дерев істотно зменшується, пагони подовження скелетних гілок вироста­ють не більше ЗО см. У цей період проводять легке омоло­джування крони на 2—3-річну деревину з переводом паго­нів подовження скелетних гілок на зовнішні добре розви­нуті гілки. Повторне омолоджуюче обрізування здійснюють через 2—3 роки, але ще сильніше — на 4—5-річну дере­вину. Таку процедуру проводять, як правило, до 12—15-річного віку, потім дерева корчують.

Переглядів: 861

Повернутися в категорию: Садівництво

...

© 2013-2020 cozyhomestead.ru - При використанні матеріалу "Зручна садиба", повинно бути "живе" посилання на cozyhomestead.ru.