рос | укр

Головна

Контакти

Навигація:
Арсенал
Будівництво
Вітаміни
Вода
Город
Ґрунт
Декор
Ділянка
Зберігання
Кімнатні рослини
Кулінарія
Мода
Народна медицина
Полесадник
Рослини
Садівництво
Терміни
Фото і дизайн
Хвороби
Шкідники









АБРИКОС

Абрикос — одна з найстародавніших культур, які вирощує людина. Батьківщина — північно-східна Азія. Цінна плодова культура, в якій поєднуються такі біологічні власти­вості як ранній вступ у плодоношення (на 3—4-й рік після посадки), щорічна рясна врожайність, раннє достигання плодів, що наступає відразу після черешневого і вишне­вого сезонів і продовжується до появи спілих персиків, слив, ранніх сортів яблук та груш. На жаль, за кількістю дерев і загальним виходом продукції абрикоси, а також персики посідають в Україні останнє місце. Тим часом обидві, ці породи плодових дерев відзначаються посухостійкістю, доб­рою та сталою врожайністю, невибагливістю до грунтів і догляду.

В Україні районовано 12 сортів абрикоса: Ананасний цюрупинський, Мікітеський, Краснощокий, Великий ранній, Угорський кращий, Консервний пізній, Ювілейний, Мелі­топольський ранній, Олімп, Парнас, Присадибний, Пересе­ленець. Основні райони вирощування — Кримська, Запо­різька, Херсонська, Миколаївська, Дніпропетровська, Одеська області. У. менших кількостях вирощується абри­кос у Віницькій, Донецькій, Полтавській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. В умовах Києва поширені сорти Київський консервний, Пам'ять Кащенка, Ботсадівський та інші, які мають підвищену зимостійкість, хороші смакові якості, придатні для переробки.

Достигають плоди абрикоса наприкінці червня — на по­чатку липня, існують також сорти, період достигання яких припадає на серпень — вересень. Спілі плоди з’являються в дуже короткий строк — у межах 5—6 днів. Плоди, при­значені для споживання у свіжому вигляді і для консерву­вання, зніміть вибірково, через 1—2 дні, а для перевезен­ня — у стані технічної стиглості, за 2—-3 дні до повного достигання.

Вимоги абрикоса до умов вирощування. Це вибаглива до світла і тепла рослина. Цвітіння, запліднення та зав'язування плодів проходить при температурі вище +10°С, вегетація — при температурі понад +20 °С. Взимку темпе­ратура —25°С може згубно вплинути на квіткові бруньки. У плодоносних рослин найбільше страждають від низьких температур штамб і скелетні гілки. Особливо небезпечні весняні приморозки які призводять до загибелі квіткових бруньок. Дощова холодна погода під час цвітіння пере­шкоджає зав’язуванню плодів. Цвіте абрикос у 2—3-й де­каді квітня, раніше від усіх інших плодових порід. В умовах України цвіт абрикоса пошкоджується рідко — зворотні , холоди настають, як правило, пізніше. В основному йому шкодять змінні температури взимку (чергування хвиль тепла та холоду).

Абрикос досить посухостійкий, доффбре росте у Лісостепу і Степу з кількістю опадів 400—600 мм на рік. У той же час він добре реагує на полив при недостатній кількості вологи влітку, особливо в урожайні роки. В абрикоса міцна коре­неві система, він добре росте на різних грунтах — глини­стих, суглинках, але особливо сприятливі глибокі родючі грунти. Холодні, ущільнені, а також затоплювані ділянки мало придатні для вирощування абрикоса.

Вибір місця і посадка. Абрикос можна розміщувати на рівних земельних масивах і схилах. Насадження повинні бути захищені від холодних вітрів. Перед посадкою грунт готують, як і для інших культур: глибока оранка (ЗО— 50 см) і внесення органічних добрив. Площа живлення рослин — 6X6, 6X7 м. Висаджувати саджанці можна восе­ни і навесні (залежно від погодних умов). В умовах Лісо­степу посадку, як правило, роблять навесні.

Розмноження. Абрикос розмножується окуліровкою сплячим вічком у липні — серпні. Підщепою для абрикоса служать абрикос, алича, персик, слива, терен, серед яких основна підщепа — сіянці абрикоса. Для їх одержання використовують насіння місцевих дрібноплідних форм — жерделей, що відрізняються підвищеною зимостійкістю дерева і квіткових бруньок. На важких і вологих землях як підщепу використовують аличу. Насінням абрикос роз­множують лише для селекційних робіт, при цьому висівають його восени або стратифікують, якщо сіють навесні. Сіянці абрикоса досягають стандартних розмірів для окуліровки в рік посіву насіння.

Догляд. Грунт утримують у чистому від бур’янів стані. Влітку його обробляють культиваторами і дисками на гли­бину 8—10 см. Поливають по борознах чи в приштамбові смуги або дощуванням.

Добрива в перші роки посадки вносять під кожне дерево в приштамбові смуги (радіус внесення добрив збільшують на 0,5 м). На 1-м2 смуги — 4—5 кг перегною, змішаного з 6 г азоту, 5 г фосфору і 8 г калію з розрахунку на діючу речовину. Добрива вносять на глибину 10—12 см. Поки

дерева молоді, міжряддя можна використати під картоплю, овочі, суницю та інші просапні культури. У садах, що всту­пили в плодоношення, добрива необхідно внести восени під оранку, а влітку додатково 1—2 рази підживити. В зонах з достатньою кількістю вологи в міжряддях можна висі­вати культури на зелене добриво — жито, люпин, вику, рапс та інші.

Формування та обрізування. У абрикоса формують розріджено-ярусну крону. Після посадки дерево обрізують на половину довжини пагонів. У перші роки життя абрикос має велику енергію росту, тому обрізування роблять по типу вкорочування, щоб запобігти ранньому оголенню дерев, хоча проріджування теж необхідне для посилення забар­влення плодів і підвищення їхньої якості. В перші роки приріст однорічних пагонів досягає 30—50 см за вегетацїйний період, і пагони обрізують в основному для освітлення крони. Коли ж приріст однорічних пагонів плодоносних дерев знижується, крім проріджування, проводять омоло­джуюче обрізування всіх гілок на 2—3-річну деревину, а в старшому віці — на 3—5-річну деревину раз на 5—6 років.

Переглядів: 920

Повернутися в категорию: Садівництво

...

© 2013-2020 cozyhomestead.ru - При використанні матеріалу "Зручна садиба", повинно бути "живе" посилання на cozyhomestead.ru.