рос | укр

Головна

Контакти

Навигація:
Арсенал
Будівництво
Вітаміни
Вода
Город
Ґрунт
Декор
Ділянка
Зберігання
Кімнатні рослини
Кулінарія
Мода
Народна медицина
Полесадник
Рослини
Садівництво
Терміни
Фото і дизайн
Хвороби
Шкідники









Вишня

Важко уявити собі українську садибу без вишні — цієї чудової, невибагливої до умов вирощування культури. Вона добре росте на найрізноманітніших грунтах, у тому числі на супіщаних і кам'янистих, хоча для вирощування висо­ких урожаїв потрібні родючі грунти. По зимостійкості виш­ня схожа з яблунею, тому її можна культивувати в північних регіонах України. Рослина світлолюбна, особливо в період цвітіння. На жаль, останнім часом ця культура поча­ла зникати з садів. Це пов’язано з багатьма факторами, один з яких — погіршення екологічної ситуації, що призводить до зменшення запилювачів. Рясне цвітіння вишні, яке спостерігається щорічно, не забезпечує високих врожаїв. Холодна дощова погода в цей період заважає нормальному формуванню пилку. Посушливої погоди якість нектару знижується, бджоли неохоче летять на такі квітки, що заважає хорошому зав'язуванню плодів. Часто низькі врожаї пов'я­зані з самобезплідністю сортів вишні — дерева ростуть добре, але не плодоносять. Безплідність стимулює розви­ток органів вегетативного розмноження (урожайні дерева утворюють менше кореневих паростків) і ослаблює здат­ність до розмноження насінням. Використання кореневих паростків від безплідних дерев призводить до падіння урожайності. Тому паростки для розмноження слід брати тільки від урожайних сортів. Крім того, варто висаджу­вати щеплені або кореневласні саджанці інших сортів.

Вишню звичайну в дикому вигляді не знайдено. Вважа­ють, що вона виникла в результаті природної гібридизації вишні степової і черешні. До виду вишні звичайної належить більшість відомих нам культурних сортів.

Садова вишня — це чагарник висотою 3—5 м чи дерево до 6—8 м. Різниця у зовнішньому вигляді культури поясню­ється типом плодоношення. Кущоподібні вишны плодоно­сять на видовжених плодових гілочках на 3—4-й рік після посадки, деревоподібні — на коротких багаторічних плодових гілочках на рік пізніше. Довговічність перших стано­вить приблизно 15 років, других — набагато більше. Крона кущоподібних багатостовбурних вишень розлога, поникла, з численними тонкими гілками. Плодоношення відбувається на приростах минулих років. У деревоподібних вишень на однорічних пагонах довжиною ЗО—35 см і більше всі па­зушні бруньки вегетативні. Саме з них наступного року формуються букетні гілочки. Цвітуть вишні до розпускання бруньок чи одночасно з ними.

За здатністю зав’язувати плоди від запилення власним пилком сорти вишні поділяються на самоплідні (самофертильні), частково самоплідні і самобезплідні (само­стерильні). Самоплідні сорти більш урожайні. Серед них відоміші Любська, Лотівка, Гріот український. Частково самоплідні сорти — Тургенєвка, Мелітопольська десертна, Самсонівка, самобезплідні— Володимирська, Жуковська, Подбєльська, Шпанка рання, Чорнокорка та інші. Для сор­тів Подбєльська і Тургеневка хорошим запилювачем е черешня.

Популярні на Україні такі сорти вишні:

Гріот остгеймський.Стародавній іспанський самобезплідний сорт. Дерево середніх, розмірів (до 3,5 м), кущо­подібне, скороплідне (починає плодоносити на 4—5-й рік). Продуктивність зберігає до 25—30 років. Крона густа, широкоокругла, поникла. Зимостійкість середня, одіте рано. Плоди універсального призначення, великі, плоскоокруглі, темно-червоні, м’якуш червоний, соковитий, приємного кисло-солодкого смаку. Кісточка середня, сік червоний. Сильно вражається кокомікозом.

Гріот український. Місцевий сорт кислої вишні. Існує кілька різновидів. Дерево середніх або великих розмірів, швидкоростуче, кущоподібне. Плодоносити починає на 4— 5-й рік, не втрачаючи продуктивності протягом 18—20 ро­ків. Крона густа, округла або плоскоокругла, плоди серед­нього або середньопізнього строку достигання, універсаль­ного призначення. Сорт достатньо стійкий до кокомікозу.

Цвіте рано. Сорт самоплідний, але краще плодоносить при  запиленні Шпанкою ранньою, Шпанкою пізньою, Лотівкою розкидистою. Плоди середніх розмірів (3—3,5 г), плоскоокруглі, темно-червоні, приємні на смак. Кісточка середньої величини, плодоніжка середня, сік червоний. Урожайність висока.

Любська (Любка). Стародавній сорт народної селекції. Дерево висотою 2—2,5 м. Крона широкорозкидиста, з по­никлими гілками. За характером росту і плодоношення типова кущоподібна вишня. Починає плодоносити на 3—4-й рік. Зимостійкість середня, на штамбі і основних гілках часто виникають морозобоїни. Квіткові бруньки високоморозостійкі. Не посухостійка. Сильно вражається кокомікозомо. Цвіте пізно. Сорт високосамоплідний, врожайність підвищується при запиленні сортами Володимирська, Жуковська, Шпанка рання, Анадольська, Лотівка. Плоди вели­кі (4 г), серцеподібної форми, темно-червоні, м’якуш темно-червоний, солодко-кислий на смак. Кісточка середня за розміром, легко відокремлюється від м’якуша, сік темно-червоний, плодоніжка середня. Плоди технічного призна­чення, дозрівають пізно, після дозрівання не осипаються.

Мелітопольська десертна. Дерево сильноросле, за характером росту і плодоношення деревоподібне. Крона округла, середньої густоти. Сорт посухостійкий, відносно стійкий до кокомікозу. В плодоношення вступає на 6—7-й рік. Цвіте рано. Сорт частково самоплідний, кращі запилювачі: сорти вишні — Любська, Гріот остгеймський, Жуковська; сорт че­решні Чернявка. Плоди дуже великі, середня маса 6,4— 8,0 г, широкоокруглі, червоні. М’якуш рожевий, приємний на смак. Сік не забарвлений. Кісточка дрібна, плодоніжка середньої довжини, тонка. Плоди дозрівають рано, в третій декаді червня. Вживають лише у свіжому вигляді.

Подбєльська (Подбєльський). Дерево велике, 4—5 м заввишки, крона округла, пагони товсті, прямі. За типом росту і плодоношення — це деревоподібна вишня. Плодо­носити починає пізно, на 6—7-й рік. Посухостійка, середньостійка до кокомікозу. Сорт самобезплідний. Плоди середньостиглі, великі, масою 6 г, кулеподібні, темно-черво­ні. М’якуш темно-червоний, приємного кисло-солодкого смаку. Кісточка велика, добре відокремлюється від м'якуша, плодоніжка, середня. Плоди універсального призначення, дозрівають неодночасно.

Гріот Серідка. Місцевий сорт. Дерева сильнорослі, зимо­стійкі, починають плодоносити на 3—4-й рік після посадки. Плоди темно-червоні, масою 5 г, соковиті, приємного смаку,

достигають у другій декаді липня. Споживають у свіжому вигляді, а також використовують для виготовлення компо­тів, варення.

Норд Стар. Скороплідний універсальний сорт, виведе­ний у США. Зимостійкий, має високу самоплідність, слабо­рослий. На сіянцях дикої черешні починає плодоносити на 3-й рік після садіння однорічок. Плоди достигають наприкінці червня на початку липня. Маса їх 3,5—4 т} темно-червоні, гарних смакових якостей.

Крім перелічених на Україні можна вирощувати такі сорти вишні: ранньостиглі — Англійська рання, Кентська, Шалунья (Орбіта), Моканешти, Пам’яті Вавілова, Примітна, Ребатська красуня, Самсонівка; середньопізній — Орколія (Соловчанка); пізньостиг­лі — Анадольська, а також Гріот північний, Гріот Лігеля, Степова Муза, Октава, Ровесниця, Антрацитова, Росошанська, Молодіжна та інші.

Посадка і догляд. Висаджувати вишню треба у місцях з гарним повітряним режимом, тому непридатними будуть замкнені низини. Для посадки на постійне місце в саду відбирають однорічні саджанці з добре розвиненою надзем­ною та кореневою системам. Коренева шийка рослин повинна бути на 2—3 см вище рівня грунту або на рівні грунту. Після посадки рослину поливають.

Формування та обрізування. Формування крони в перші роки життя рослини полягає в оптимальному розподілі гілок. Обрізування проводять до розпускання бруньок на­весні. Гілки, що виступають як основні, вирівнюють по висо­ті, сильно їх не вкорочуючи, а провідник крони залишають на 15—20 см вище. Найбільш прийнятні форми крони для вишні — ярусна і розріджено-ярусна,  формування яких завершується на 4—5-й рік після посадки. У кущоподібних вишень повинно бути до 10—12 основних гілок (ярусна крона). у деревоподібних — 6—8 (розріджено-ярусна кро­на). Не варто вкорочувати кінцевий приріст основних гілок молодих рослин, аби запобігти сильному галуженню і загу­щенню крони.

Обрізування молодих рослин у період формування і протягом наступних років полягає в проріджуванні. Вида­ляють усі розгалуження, що утворюють небезпечні роз­вилки, гілки, що переплітаються, труться, невдало розташо­вані. В однорічного прироста вкорочують лише сильні вовчки, щоб обмежити їхню довжину і змінити напрямок росту. Слабий однорічний приріст укорочувати не треба, це не ефективно. Разом з цим проводять  відкриття центру

Крони. Центральний провідник зрізають над верхньою основною гілкою на висоті, прийнятній для цього сорту. Омолоджуюче обрізування крони з відкритим центром поси­лює ріст усіх галужень, стимулює плодоношення, змейшує розміри крони

Переглядів: 1268

Повернутися в категорию: Садівництво

...

© 2013-2020 cozyhomestead.ru - При використанні матеріалу "Зручна садиба", повинно бути "живе" посилання на cozyhomestead.ru.