рос | укр

Головна

Контакти

Навигація:
Арсенал
Будівництво
Вітаміни
Вода
Город
Ґрунт
Декор
Ділянка
Зберігання
Кімнатні рослини
Кулінарія
Мода
Народна медицина
Полесадник
Рослини
Садівництво
Терміни
Фото і дизайн
Хвороби
Шкідники









Помідор (томат)

Родина пасльонових. Батьківщина — Південна Америка. Важко повірити, що такі смачні овочі, як помідори,- наші предки ще 200 років тому вважали отруйними. Зараз жодна з овочевих культур не використовується так широко і різно­манітно, як помідори. Це пояснюється підвищеним вмістом в них вітамінів, цукрів, кислот та інших мінеральних речовин. Помідори вирощують на всіх континентах земної кулі. Щоб одержати ранній, урожай і продовжити строк викори­стання, їх вирощують у теплицях, парниках, під плівкою і у відкритому грунті.

Помідори — дуже теплолюбна культура. Для проростан­ня насіння потрібна температура +18 °С. Оптимальна температура для зростання і розвитку +20...+25 °С, вище +30 °С негативно діє на розвиток рослин. Нестача світла обумовлює витягування і ослаблення рослин, затримується цвітіння і плодоношення. Помідори вибагливі до вологості грунту, і погано переносять високу вологість повітря. Добре ростуть при вологості грунту 70—80 % і повітря 50—60 %.

Помідори — рослини-самозапильники, які розгалужу­ються. Стебло у них до першої квіткової китиці пряме, а потім стає гіллястим, під вагою плодів згинається і лягає. Із бруньок, що утворюються в пазухах листків, виростають бокові пагони, які закінчуються після декількох листків квітковою китицею. На головному пагоні залежно від сорту утворюється 7—12 листків, а на бокових — значно менше. Чим вище пагін, тим менше на ньому листків. Тому при формуванні рослин помідорів це враховують, залишаючи верхні, найбільш сильні пагони.

Існує велика кількість сортів помідорів. Найбільш поши­рені в нашій місцевості: ранні — Білий налив 241, Агата, Невський, Схід 119, Гібрид № 10, Гібрид № 12, Гібрид херсонський 1, Гонець 13, Донецький 202, Зареве, Карлик, Київський 139; середні — Актюбінський 85, Брекодей, Кубанський штамбовий 220, Подарунок, Рубін, Рибка 52, Зміна 47, Перемога 165; піз­ні — Буковинський, Консервний штамбовий, Корал, Новато, Новочеркаський 416, Плавневий 80, Южанін 1644 та багато інших.

Вирощування. Насіння помідорів зберігає схожість 5—7 років, але краще сіяти позаминулорічне. Плоди на насіння відбирають із здорових урожайних рослин першої або дру­гої китиці. Знімають тоді, як вони добре побуріли, і кладуть на південне вікно. Коли плоди стануть м’якими, їх розрізають на 2 частиш впоперек, вибирають чайною ложкою насіння з соком у скляну банку, витримують 2—3 доби ери температурі +20...+22 °С. Коли сік посвітлішає, насіння промивають чистою водою, сушать на склі, папері. З 1 кг плодів, одержують 3—4 г насіння. В 1 г налічується 250— 300 насінин. Зберігають у сухому прохолодному місці. Щоб майбутні рослини були здоровими, насіння на 10 хвилин кладуть в 1 % розчин марганцевокислого калію (5 г на 0,5 л води), а потім ще на добу в розчин борної кислоти (2 г на 1 л води). Можна перед протравленням прогріти його протягом 2—3 годин біля печі, батареї або витримати у воді (+60 °С) на 20 хвилин. Протравлене в марганці, оброблене борною кислотою насіння закладають у скляну банку і за­копують на 3 доби в сніг або ставлять у холодильник (—1... —3 °С).

В основному помідори саджають розсадою. Насіння сі­ють на розсаду в ящик розміром 60X30X10 см, заповнений сумішшю субстрату із перегною і дернової землі (1:1) або перегною і торфу (1:1). Землю рівняють, злегка трамбують, роблять борозни глибиною 1—2 см на відстані 5—7 см одну від одної і на такій відстані сіють насіння, приблизно 3—5 г на один ящик. Засипають субстратом на 1—1,5 см, полива­ють. До сходів ящики тримають накритими склом при температурі +20...+25 °С, поливають вранці і ввечері підігрі­тою водою. Як тільки вони з’являться, ящики ставлять до світла, до вікна, а на ніч переносять у більш тепле місце. Поливають їх раз на день водою: спочатку підігрітою, потім кімнатної температури. Як з'явиться 2-й справжній листочок, сіянці пікірують у горщики. При пікіровці їх саджають до сім'ядольних листочків, прищипнувши корінець. Висаджують розсаду у відкритий грунт, коли не стане приморозків, у другій половині травня. Перед там розсада загартовують. З цією метою, коли температура повітря в тіні підніметься до +10 °С, її виносять на вулицю спочат­ку на декілька годин у другій половині дня, а потім і на весь день.

Вирощують помідори на всіх грунтах. Кращі — чорноземи, легкосуглинкові, су­піщані. При внесенні добрив треба пам'ятати, що придатний тільки перепрівший гній. Садять рослину на тих ділян­ках, де торік росли капуста, огірки, бобові і зелені овочеві культури.

Висаджують розсаду в по­хмуру погоду або ввечері. Відстань між рядами — 70 см і між рослинами в ряду — 40 см. Заглиблюють в грунт трохи більше, ніж вони росли в ящиках, горщиках, обов’яз­ково поливають. Грунт розпушують 1—2 рази на місяць на глибину 8—12 см на від­стані 7—8 см від рослини. Якщо немає дощу, то раз на тиждень поливають водою кімнатної температури так, щоб вода не потрапляла на листя. За літо 2—3 рази про­водять підгортання стебла: перше — через 15—18 діб після посадки, друге — через 2-3 тижні після першого і третє — через 10—15 діб після другого. Проводять 3—4 підживлення органічними добривами (рідиною із гноєм, коров'яком, пташиним послідом).

Щоб прискорити урожай, підвищити якість плодів, проводять пасинкування (видалення) бокових пагонів і прищеплювання верхівки рослини. Пагони відривають, холи вони мають довжину 5—7 см. Головне стебло прищипують, коли утворились 3—4 китиці, в середині серпня. Сухе жов­те листя виривають — китиці з плодами повинні добре освітлюватись сонцем. Щоб прискорити достигання плодів, особливо пізніх сортів, аматори використовують спосіб наскрізного  поздовжнього розрізу стебла; його роблять довжиною 5—6 см на висоті 12 см від поверхні грунту. В роз­різ вставляють тріску завтовшки 0,5 см, завширшки 2 см, повертають на широкий бік, щоб стінки стебла розсунулись. Обмеження доступу в рослину поживних речовин і вологи прискорює дозрівання. Другий спосіб прискорення дости­гання плодів — підривання коренів. Для цього беруть руками нижню частину стебла і обережно підтягують рослину вверх. При підірваних коренях живлення, зменшується. Дуже важливо, щоб обидва способи не застосовувати надто рано, інакше плоди будуть дрібні. Це проводять у кін­ці серпня — на початку вересня.

Знімають сформовані, плоди бурими або навіть побілі­лими. Це прискорює налив інших плодів на кущі. Достигання проводять у приміщенні, що провітрюється, при тем­пературі +20...+25 °С. Кладуть помідори в ящики в 2 шари. Поруч із зеленими треба покласти декілька червоних плодів, які виділяють газ етилен, що прискорює достигання зелених плодів.

Із збором помідорів запізнюватися не можна. їх зніма­ють з кущів, поки температура вночі буває вище +5... +8 о С, інакше вони будуть шити. Для зберігання плодів свіжими протягом 2—2,5 місяця і більше їх кладуть у ящик і засипають сухим торфом або стружками.

Підвищеною лежкістю вирізняються плоди сортів Мос­квич, Грунтовий грибовський 1180, Карлик 1185, Перемога 165, Хурма і Кронпринц. Вони можуть збе­рігатися на гілках у підвалі до березня.

Хвороби. Верхівкова гниль пошкоджує ранні плоди. В холодне, дощове літо на листках і плодах з'являються коричневі плями. Засоби боротьби: не пересушувати і не перезволожувати грунт, не давати зайвого підживлення.

Стрік — вірусне захворювання. На стеблах, листках і плодах з’являються коричневі риски і плями. Ця хвороба розповсюджується при похмурій, вологій і холодній погоді. Коли настає тепла і сонячна погода, хвороба припиняється. Засоби боротьби: поливають і обприскують розчином марганцевокислого калію (5 г на 10 л води), виливають по 50—100 г під кожну рослину.

фітофтороз. Спочатку ця хвороба пошкоджує картоп­лю — на нижніх листках з’являються темно-бурі мокрі плями. 3 часом з картоплі хвороба переходить на помідори, тому ці культури поряд саджати не можна. На плодах помідорів з’являються брудно-коричневі тверді плями, лист­ки стають темно-бурі, стебло коричневе. Ця хвороба швид­ко розповсюджується при різкому перепаді температур дня і ночі росі, туманах. Засоби боротьби: попереднє обприску­вання бордоською рідиною, настоєм часнику, розчинами 20 г мідного купоросу або 40 г хлорокису міді на 10 л води. Для кращого прилипання додають 1 столову ложку порош­ку «Новость» або «Лотос».

Шкідники. Основним шкідником помідорів, як і всіх пасльонових є колорадський жук. Інші шкідники (попе­лиця, совки) великої шкоди не завдають. Засоби боротьби: механічний збір жука і личинок (використовують банки з гасом або розчином солі), своєчасне розпушування, об­прискування бітоксибациліном із розрахунку 40—100 г на 10 л води з інтервалом 6—8 діб (препарат малотоксичний).

Переглядів: 1010

Повернутися в категорию: Город

...

© 2013-2022 cozyhomestead.ru - При використанні матеріалу "Зручна садиба", повинно бути "живе" посилання на cozyhomestead.ru.