рос | укр

Головна

Контакти

Навигація:
Арсенал
Будівництво
Вітаміни
Вода
Город
Ґрунт
Декор
Ділянка
Зберігання
Кімнатні рослини
Кулінарія
Мода
Народна медицина
Полесадник
Рослини
Садівництво
Терміни
Фото і дизайн
Хвороби
Шкідники









Капуста

Родина хрестоцвітих. Це найдавніша овочева рослина. У працях давньоримського письменника і вченого Плінія Старшого (ї сто н. є.) згадується принаймні 8 видів капусти. В Римі вже тоді знали головчасту. листкову, гіллясту, броколі, кольрабі та інші види цієї культури. Київська Русь запозичила капусту від римлян разом з її латинською на­звою «капутум» (голова).

Кольорова, пекінська і броколі — однорічні культури, в перший рік життя створюють цвітні пагони, суцвіття, плоди та насіння. Білоголова, червоноголова, савойська, пекінська та інші види капусти — дворічні рослини. В перший рік вони створюють головки, стеблоплоди, а на другий — квітконосні пагони і насіння.

Білоголова капуста створює великі білі або зеленувато-білі головки. Це гігантська верхівкова брунька. Вона ж є і головною продуктовою частиною, яку використовують в їжу. Створюється в перший рік життя рослини. Восени головки-маточники обережно витягують з коренем і збері­гають зимою в погребі або іншому прохолодному місці, час від часу обриваючи з них шилі листки. Весною за 2—3 тижні до посадки на ділянку маточники вибирають із місць збері­гання, вирізають качан, не пошкоджуючи верхню бруньку і корені, переносять у світле місце. На початку травня ви­саджують у грунт. На них швидко утворюються квіткові пагони, потім суцвіття і насіння. Вирощувати капусту можна на різних грунтах, але високі врожаї дає на родючих суглин­кових і торфоболотних чорноземах.

Найбільш поширені сорти. Сорти білоголової капусти ділять на ранні — урожай дають через 90—120 днів після сходів; середні — через 120—150 днів; пізні — через 150—180 днів.

Ранні сорти. Скороспіл­ка Заголовка невелика, до 1 кг, туга, у середині біла, у центрі світло-жовта; як переспіває, то розтріскується. Номер пер­ший Грибовський 147: високоурожайний, головка кругла, в середині біла, довжина до 15 см, достигає на 3 доби пізніше Скороспілки З, щіль­ність середня.

 Головки капусти зберігають на дощатих поличках із отворами для вентиляції або купою у захище­ному від морозів приміщенні.

 Середні сорти. Слава 1305: щільність середня, колір білий, головка швидко розтріскується. Подарунок: головка до 4 кг, колір білий.

Пізні сорти. Амагер 611: зберігається до весни; не рекомендується для соління. Московська пізня 15: у свіжому вигляді зберігається погано, рекомендується для соління; головки великі, не тугі, білого кольору.

Червоноголова капуста. Головки фіолетово-червоні, щільні, добре зберігаються. Сорт Гако: головки плоско-округлі, щільні, до 3 кг, зберігаються добре.

Савойська капуст. Головки створюються із зморще­них, гофрованих листків. Зверху світло-зелені, всередині світло-жовті. Із ранніх сортів — Іденська рання 1346 і Ювілейна 2170. Вегетаційний період 100—110 діб. Качан тонкий, низький, головка до 0,9 кг. Пізній сорт — Вертю 1340. Головки плоскі, рихлі, до 2 кг. Лежкість середня.

Цвітна капуста. В їжу використовується головка, яка створюється із м'ясистих недорозвинутих квітконосних па­гонів, що зрослися між собою і розвиваються на верхівковій частині. Ця капуста найбільш вимоглива до родючості і вологості грунту. Сорти: Гарантія, МОВІР 74, Москвичка, Вітчизняна, Осіння. Урожай збирають через 80—90 діб від сходів.

Броколі — спаржева капуста. Схожа на цвітну, але більш урожайна і поживна. Протягом вегетаційного періо­ду створює бокові пагони, які закінчуються головками, меншими, ніж на центральних пагонах. Головки зелені, рихлі. Зрізують у міру достигання до розпускання бутонів. В їжу використовують не тільки головки, але й нижню час­тину пагонів, за що її називають спаржева капуста. Сорти: Грюн сіроутінг і Калабрійська. Головки виростають через 70—100 днів після посіву насіння або через 65—75 днів після сходів.

Брюссельська капуста створює високе стебло, на якому виростають довгочерешкові листки. В пазухах листків роз­виваються маленькі головки, до 50 штук, розміром з куряче яйце. Сорт Геркулес 1342: вегетаційний період 140— 150 днів, висота стебла 50—90 см, на ньому створюється до 30 головок. Збирають всю рослину, зрубуючи її на поверхні грунту в жовтні. Зберігають у приміщенні з температурою 0°С до весни.

Кольрабі над поверхнею грунту створює кулястий стеблоплід, від якого відходять глибоковиїмчасті листки, схожі на листки брукви. В їжу використовують тільки стеблоплід. Смак його нагадує смак качана білоголової капусти. Кольрабі багата на вітамін С (більше 90 мг%), за що її називають «північним лимоном». Рослина дуже хо­водостійка. Поширений сорт Віденська біла 1350: стеблоплоди круглі, поспіває через 65—70 днів після сходів.

Пекінська — салатна капуста, по зовнішньому вигляду нагадує салат, тільки вище. Розетка густа, діаметром ЗО— 50 см, розкидиста. Головки довгоцилівдричної форми, звер­ху відкриті або зімкнуті. Вирощують сорт Хібінська Повір. На салат збирають у фазі 5—6 листків. Вона наступає через 25—30 днів після сходів.

Вирощування капусти. На родину з 4—5 осіб щорічно достатньо капусти, вирощеної на площі 50 м2. Для цього треба посіяти на розсаду 4—5 г насіння в 2 дерев'яних ящи­ки завдовжки 60 см, завширшки 30 см, заввишки 10 см. Строки посіву на розсаду визначають за такими даними: від посіву насіння до появи сходів — 8—12 діб і від сходів до створення розсади — 45—50 діб. Тобто сіяти насіння на розсаду треба за 55—60 діб до посадки у відкритий грунт. Це десь друга і третя п’ятиденка березня (10—15 числа). Схожість насіння капусти зберігається 4 роки. Ящики за­повнюють сумішшю із дернової або городньої землі — 1 час­тина, перегною — 2 частини і піску — 1 частина. На одне відро суміші додають 2 склянки попелу або 1 склянку вапна-пушонки.

Земляну суміш в ящиках трохи прибивають, потім роблять рівчачки через 3 см, в які сіють насіння на відстані 0,5—1 см, присипають сантиметровим шаром субстрату, поливають, накривають ящик склом і тримають при темпе­ратурі +20…+25 °С. Через 8—12 діб з’являються сходи, а вже через 40—50 діб розсада готова до висадки у відкри­тий грунт. Тільки з’являться сходи, скло прибирають і ящики переставляють на світле місце. Температуру підтримують вдень +14...+ 15 °С, вночі +8…+10 °С Поливають водою кімнатної температури. Коли у сходів виростуть 2 справжніх листки, сіянці пікірують у горщики або кубики. Пікіровка робиться для оздоровлення сіянців, закріплення коренів. Можна пікірувати в ящики. Розсаду середніх і пізніх сортів капусти всіх видів вирощують у горщиках у холодних розсадниках без пікіровки.

Висаджують розсаду білоголової капусти у відкритий грунт при створенні  у рослин 5—7 справжніх листочків, але не пізніше ніж через 45—50 діб після появи сходів, розсаду пекінської капусти і кольрабі — 20—25, брюссель­ської і цвітної — через 30—40 діб.

Вирощують капусту рядовим способом: ширина між рядами для ранньої білоголової, червоноголової, савойської капусти — 50 см, пізньої — 60, цвітної — 60, кольрабі — 40, брюссельської — 70; відстань між рослинами в ряду голов­частої — 50—60, цвітної — 30, кольрабі — 40, брюссель­ської — 70 см. Садять капусту на ділянці, де торік росли картопля, помідори, огірки, буряки, цибуля. Повертаються на ділянку через 4—5 років.

Під капусту восени глибоко перекопують грунт і вносять органічне добриво: перепрілий гній, компост (1 відро на 1 м2). Навесні, ж тільки грунт підсохне, боронують, а перед посадкою неглибоко перекопують, вирівнюють, маркірують, роблять лунки глибиною 8—10 см, які на 2—3 см запов­нюють перегноєм з попелом по 0,5 склянки на лунку. При посадці горщик засипають на 3—5 см грунтом, щоб, біля рос­лини була лунка для поливу, а без горщика розсаду садять в отвір, зроблений пальцем або кілочком, і заглиблюють до перших справжніх листочків. Потім грунт притискають до коренів, щоб не було пустоти, і зразу ж поливають. Через 25—30 діб капусту підживлюють рідиною із гною, розведеного водою 1:10, на одну лунку дають 0,5 л. Друге підживлення роблять через 20 діб і додають тієї ж ріди­ни 1 л.

Щоб головки не почорніли, їх притіняють листком. Як тільки вони виростуть і стануть щільними, їх зрізують. На здорових рослинах можна одержати і другий урожай. З цією метою на кожній рослині залишають 2 пагони, добре поливають і підживлюють.

Цвітна капуста збільшує головки за рахунок відтоку поживних речовин із листків при зберіганні. Тому строки збирання пізні. В жовтні капусту при похолоданні вири­вають з коренем, переносять у льох, складають в ящики, присипають до листків землею і зберігають при температурі +1...+4 °С без світла. Через 50—60 діб головки на такій капусті готові до вживання.

Всі сорти, капусти дуже чутливі до наявності органіч­них речовин у грунті, тому під неї вносять великі дози гною, від 2 до 6 кг на 1 м2, залежно від грунтів. Мінеральні добри­ва на городі не варто використовувати, тому що капуста може накопичувати нітрати. Підживлення теж треба робити тільки органічними добривами: гнійною рідиною, розбавленою водою 1:10, або пташиним послідом, розбавленим во­дою 1:20 і витриманим у діжці протягом 5—6 днів.

Основні заходи по догляду за капустою — полив, розпу­шування грунту, захист рослин від шкідників і хвороб. Урожай буде значно вищий, якщо виростити розсаду в торфоперегнійних горщиках розміром 8X3 см або 10Х10 см.

Ранню, середню і цвітну капусту збирають вибірково, у міру достигання окремих головок або суцвіть.

Хвороби. Кила. На тонких кореневих волокнах сіянців капусти кила виявляється у вигляді потовщення з горошину. В сонячну погоду листки в’януть, а на коренях утворюються нарости. У пошкоджених рослин головки маленькі, тому що всі поживні речовини йдуть на розвиток наростів. Якщо хвороба виявлена рано, треба сильно поливати, високо під­гортати — це трохи стримує її розвиток. Наприкінці веге­тації рослини в середині наростів спіють спори грибка. Під впливом вологи і грунтових мікроорганізмів нарости гниють, розкладаються, спори потрапляють у грунт і заражають його. Спори зберігають свою життєздатність декілька років.

Поширення і розвиток кили залежить від багатьох при­чин. На низинних ділянках із застоєм грунтових та дощо­вих вод, на кислих грунтах при беззмінному вирощуванні овочевих культур, що хворіють на килу, її шкідливість з кож­ним роком збільшується. На ділянках, де виявлена хвороба, спочатку треба зрізати всі головки, потім викопати качани, ні в якому разі не виривати. Качан з прилеглим до нього грунтом винести з ділянки і закопати в глибоку яму (їм).

Кила швидко розводиться на кислих грунтах, тому при осінній перекопці грунту треба внести вапно-пушонку (1 літрову банку на 1 м2) або деревний попіл (2 літрові банки на 1 г). На цій ділянці 4—5 років не треба вирощувати не тіль­ки капусту, але й інші рослини з родини хрестоцвітих.

Шкідники. Хрестоцвіта блоха. Вона пошкоджує капусту ще в стадії розсади. Засоби боротьби: опилення тютюно­вим пилом у суміші з вапном або попелом (1:1).

Капустяна муха. Її личинки, дрібні білі черв’яки, вгриза­ються в нижню частину стебла або кореня, і рослина гине. Засоби боротьби: перед появою  мух треба посипати біля кореневої шийки рослини сумішшю піску з попелом (1:5), вапном-пушонкою з креоліном (20:1), тютюном у суміші З піском, грунтом. Як тільки побавте відкладені яєчка, негайно одгорніть землю від рослини, хай вони підсохнуть, а потім підсипте свіжого грунту. З ядохімікатів для обприскування використовують 30 % карбофос: 75 г на 10 л води, 1 л рідини виливають на 7 рослин.

У період формування головок пошкоджує рослину гу­сінь метеликів совки, білянки, молі. Засоби боротьби: меха­нічний збір, обприскування відваром помідорного бадилля. Його готують так: 3,5 кг бадилля (листки, стебла, пагони) дрібно ріжуть, заливають 10 л окропу і залишають на 2 доби. Потім все ретельно розтирають, цідять і в 2 л розчину додають 10 л води, 40 г зеленого або господарського мила і обприскують. Ефективний засіб проти гусені і попелиці на капусті — обприскування розчином попелу. Готують його так: ввечері 1 склянку деревного попелу заливають 10 л хо­лодної води. Вранці перемішують і проціджують. До початку льоту метеликів, це о 5—6-й годині ранку, віником із відра обприскують рослини капусти так, щоб розчин потрапив і на зворотний бік листків. Із хімічних препаратів проти попелиці, гусені, совок, білянок, молі ефективний актелік — 50, %, 25 % або 10 % к. е. Його дозування відповідно 10 г, 20 г і 50 г на 10 л води. За сезон ним проводять 2 об­прискування за ЗО діб до збору врожаю. Можна обприску­вати рослини розчином харчової солі (400 г на 10 л води) або хлористого калію (50 г на 1.0 л води і 100 г суперфос­фату). Обприскування рослин будь-яким розчином прово­дять рано-вранці або ввечері.

При пошкодженні попелицею листки капусти скручують­ся донизу і набувають рожевого кольору. Всі препарати, які були перераховані для боротьби з гусінню, можна використовувати і для боротьби з попелицею.

При відсутності отрутохімікатів можна приготувати настій із попелу або тютюну (по 20 г на 10 л води), які за­лити окропом на добу. Потім процідити і додати 50 г мила. Розсаду потрібно вирощувати не на свіжому грунті, парник і розсадник кожного року треба дезинфікувати хлор­ним вапном (200 г на 1 м2, на глибину 20 см), формаліном 40 % (250 см3 препарату на 10 л води), настоєм хлорного вапна (400 г на 10 л води; настоювати 3—4 години). Висаджену розсаду полити вапновим молоком (800 г вапна лушонки на 10 л води, по 2 склянки в лунку).

Переглядів: 1352

Повернутися в категорию: Город

...

© 2013-2022 cozyhomestead.ru - При використанні матеріалу "Зручна садиба", повинно бути "живе" посилання на cozyhomestead.ru.