рус | укр

Главная

Контакты

Навигация:
Арсенал
Болезни
Витамины
Вода
Вредители
Декор
Другое
Животные
Защита
Комнатные растения
Кулинария
Мода
Народная медицина
Огород
Полесадник
Почва
Растения
Садоводство
Строительство
Теплицы
Термины
Участок
Фото и дизайн
Хранение урожая









Шистосоми

Шистосоми (кров'яні сисуни) - це група тропічних гельмінтів, які є збудниками шистосомозів.

Основні види шистосом, що паразитують у людини:

Shistosoma haematobium - збудник сечостатевого шистосомозу.

Shistosoma mansoni - збудник кишкового шистосомозу.

Shistosoma japonicum - збудник японського шистосомозу.

Географічне поширення:

S. haematobium поширена в 52-х країнах Африки й Азії (Західна Індія, Ангола, Нігерія, Судан, Єгипет, Сирія, Ліван, Ірак, Саудівська Аравія та ін.) S. Mansoni - зустрічається в 53-х країнах Екваторіальної і Південно-Східної Африки, у західній півкулі (Бразилія, Суринам, Венесуела, деякі Карибські острови).

Морфологічні особливості. Роздільностатеві трематоди. Самець має широке тіло довжиною 10-15 мм. Краї тіла за черевним присоком загорнені усередину, утворюють гінекофорний канал, в якому знаходиться довга (близько 20 мм) тонка самка.

Яйця шистосом великі, не мають кришечки, наявна шпичка, розмір яйця 150 х 62 мкм яйце S. mansoni містить шпичку на бічній поверхні, розмір яйця 140 х 61 мкм ; яйце S. japonicum округле, шпичка невелика розташована латерально, розмір яйця 85 х 60 мкм

Життєвий цикл : шистосоми - біогельмінти.

Остаточний хазяїн - людина, для S. japonicum - велика і мала рогата худоба, коні, свині, собаки,кішки, гризуни.

Проміжний хазяїн - прісноводні молюски

Локалізація в тілі остаточного хазяїна: S.haematobium - у венах малого таза, зокрема сечового міхура, S.mansoni - у венах брижі кишківника і гемороїдальних венах, S. japonicum - у верхніх венах брижі кишківника і ворітній вені.

Японський шистосомоз - природноосередкове захворювання з широким колом хазяїнів.

Інвазійна стадія - церкарій.

Патогенна дія: токсично-алергічна дія паразита на ранній стадії хвороби; розвиток запального процесу, а згодом розростання сполучної тканини і деформація стінок сечового міхура та кишківнику на пізніх стадіях хвороби внаслідок постійного травмування стінок органа.

Клініка. Інкубаційний період складає 4-6 тижнів. У розвитку хвороби виділяють такі стадії:

Стадія проникнення. На шкірі в місці проникнення церкаріїв виникає відчуття печії, свербіж, почервоніння, висипка, що зберігається 1-2 дні. Тривалість цієї стадії – 2-3 тижні.

Стадія дозрівання. Шистосоми досягають місця локалізації. Характерна лихоманка з ознобом, біль у суглобах і головний біль, нудота, блювота, пронос, можливе збільшення селезінки. Тривалість цієї стадії – 8-м тижнів.

Стадія розвиненої інвазії відповідає паразитуванню статевозрілих шистосом та інтенсивному відкладанню яєць. Характерні біль у животі, чергування запору і проносів, у випорожненнях домішки крові і слизу Стадія розвиненої інвазії продовжується 3-7 років.

Стадія пізньої інвазії й ускладнень. Виділення яєць зменшується або припиняється,

Діагностика. Клінічна: ґрунтується на даних епідеміологічного анамнезу і відповідних симптомах хвороби.

Лабораторна: овоскопія осаду сечі (S. haematobium) або фекалій (S. mansoni, S. japonicum).

Застосовують цистоскопію і ректороманоскопію, рентгенівське дослідження на пізніх стадіях хвороби, коли інтенсивність виділення яєць невелика.
Профілактика. Особиста: не купатися в заражених водоймах. Громадська: виявлення і лікуванна хворих, охорона водойм від фекального забруднення, знищення молюсків

 

 

Просмотров: 470

Вернуться в категорию: Вредители

© 2013-2019 cozyhomestead.ru - При использовании материала "Удобная усадьба", должна быть "живая" ссылка на cozyhomestead.ru.