рус | укр

Главная

Контакты

Навигация:
Арсенал
Болезни
Витамины
Вода
Вредители
Декор
Другое
Животные
Защита
Комнатные растения
Кулинария
Мода
Народная медицина
Огород
Полесадник
Почва
Растения
Садоводство
Строительство
Теплицы
Термины
Участок
Фото и дизайн
Хранение урожая









Державний земельний кадастр та значення його ведення. 15 страница

Інститут лісового права, що включає в себе сукупність право­вих норм, що регулюють відповідну групу лісових право­відносин, є правом лісокористування з об'єктивної точки зору. Право лісокористування з суб'єктивної точки зору — це су­купність повноважень особи щодо використання, охорони, за­хисту і відтворення лісів. Після набрання ЛК чинності в редакції 2006 р. інститут права лісокористування зазнав суттєвих змін. Це, перш за все, пов'язано з тим що чинний ЛК закріпив право приватної власності на ліси, що не могло не позначитися на правовому статусі лісокористувачів. У ст.ст. 19—21 ЛК сфор­мульовані права та обов'язки лісокористувачів при здійсненні ними лісокористування.

Постійні лісокористувачі мають: право самостійно господа­рювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини; право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від ЇЇ реалі­зації; право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових на­саджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законо­давства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове госпо­дарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та від­творення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встанов­леного законодавством режиму використання земель; забезпе­чувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зник­нення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угру­повань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж та інших інженерних споруд, що проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового корис­тування мають право на: здійснення господарської діяльності у лісах з дотриманням умов договору; за погодженням із влас­никами лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; отримувати продукцію і доходи під її реалізації. Тимчасові лісокористувачі на умовах короткострокового користування мають право: здійснювати ви­користання лісових ресурсів з додержанням вимог спеціаль­ного дозволу; за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами у встановленому порядку споруджувати тим часові будівлі та споруди, необхідні для зберігання і первинної обробки заготовленої продукції; власності на заготовлену ними н результаті використання лісових ресурсів продукцію та до­ходи від її реалізації; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством.

Тимчасові користувачі які здійснюють право користування лісовими ресурсами до довгостроковій основі повинні: присту­пати до використання лісів у строки, встановлені договором; виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, перед­баченому законом та договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; вести роботи спо­собами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природ­них комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного І рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; не порушувати прав інших лісокористувачів.

Що стосується тимчасових користувачів, які здійснюють користування лісовими ресурсами на умовах короткострокового користування, то ЛК встановлено наступні обов'язки: здійсню­вати використання лісових ресурсів за встановленими правилами І нормами; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови, для охорони, захисту та відтворення лісів, . охорони типових та унікальних природних комплексів і об'єк­тів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного І рослинного світу; своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; не порушувати прав інших лісокористувачів.

Слід зазначити, що перелік обов'язків, встановлених ЛК для лісокористувачів, не є вичерпним. Додаткові обов'язки для лісокористувачів можуть бути встановлені у законі, а також у договорі (лише для тимчасових лісокористувачів, які здійснюють довгострокове лісокористування). Те, що додаткові обов'язки тимчасових лісокористувачів, які здійснюють короткострокове лісокористування відповідно до ч. 2 ст. 21 ЛК, не можуть бути встановлено у спеціальному дозволі, який надається їм влас­никами чи постійними користувачами лісів, слід вважати не­доліком ЛК тому, що цим він не дає змоги враховувати інди­відуальні особливості окремих лісів та ділянок лісу при видачі дозволу.

124.Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.

Використання лісових ресурсів може здійснюватися в по­рядку загального і спеціального використання. На підставі загального використання цих ресурсів громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати в лісах, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених ЛК та іншими зако­нодавчими актами. Нарівні з цим вони зобов'язані виконувати вимоги пожежної безпеки в лісах, користуватися зазначеними лісовими ресурсами способами і в обсягах, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів і не погіршують санітарного стану лісів.

Максимальні норми безоплатного збору дикорослих трав'яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів тощо встановлюються ор­ганами виконавчої влади відповідно до ЛК за поданням органу виконавчої влади з питань лісового господарства АРК, терито­ріальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, погодженим з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

У чинній редакції ЛК запроваджено новий інститут — лісовий сервітут, як право на обмежене платне чи безоплатне користу­вання чужою земельною лісовою ділянкою, зокрема право громадян вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється у межах лісових ділянок, які надаються з цією метою у користу­вання. Лісова ділянка може бути виділена одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для різних видів використання лісових ресурсів. Землі, що були порушені під час використання лісових ресурсів, приводяться відповідно до вимог законодавства винними в цьому особами за їх рахунок до стану, придатного для використання за призначенням.

За умови дотримання вимог законодавства лісокористувачі мають право здійснювати наступні види спеціального вико­ристання лісових ресурсів: заготівля деревини в порядку рубок головного користування; заготівля другорядних лісових ма­теріалів; побічні лісові користування; використання корисних кластивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися і інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісо­вій ділянці проводиться за спеціальним дозволом (лісорубним квитком, ордером або лісовим квитком). Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозво­лених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного по­новлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарств АРК, територіальними органами Держлісагенству, на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в уста­новленому порядку розрахункової лісосіки. Форма лісорубного квитка затверджена Кабінетом Міністрів України. Допускається оформлення лісорубного квитка протягом місяця від початку рубки: дерев, що загрожують падінням на лінії зв'язку, електро­мережі, Інші Інженерні споруди або під час ліквідації аварій на цих об'єктах; дерев під час вирубування візирів для проведення вишукувальних робіт і наукових досліджень, відведення лісо­сік, лісовпорядкування, гасіння лісових пожеж, очищення і ремонту лісоосушувальних систем, проведення аварійно-ряту­вальних робіт, розчищення судноплавних шляхів,

Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для: заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань; використання корис­них властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування. Форма лісового квитка затверджена зазначеною постановою. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду — за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, територіальних органів Мінприроди). Для видачі лісового квитка підприємства, установи, організації і громадяни подають заявку на викорис­тання лісових ресурсів.

З моменту видачі лісорубного або лісового квитка виділені лісокористувачеві лісові ділянки (лісосіки) здаються під його охорону. Лісорубний або лісовий квиток може бути анульова­ний за рішенням органів Держлісагенству, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону. Строк зберігання виданого лісорубного або лісового квитка — 10 років.

Заготівля деревини під час проведення рубок головного ко­ристування здійснюється з дотриманням принципів безперерв­ного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних деревостанів, їх екологічних та інших корисних властивостей. Рубки головного користування проводяться в: експлуатацій­них лісах; захисних лісах, що прилягають до смуг відведення діючих і тих, які будуються, залізниць, автомобільних доріг державного значення, вздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об'єктів, а також захисних лісах, що є бай­рачними або площа яких становить до 100 га, або які розташо­вані серед безлісної місцевості; рекреаційно-оздоровчих лісах, розташованих у межах третьої зони округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів та в лісогосподар­ській частині лісів зелених зон; лісах природоохоронного, на­укового, історико-культурного призначення в межах господар­ської зони національних природних і регіональних ландшафтних парків, а також заказниках. На особливо захисних лісових ділян­ках (крім узлісь уздовж межі з безлісною місцевістю) прове­дення рубки головного користування забороняється.

Для категорій лісів з особливим режимом лісокористування (ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчі та захисні) встановлюються, зокрема, обмежений режим лісокористування за площею і шириною лісосік, термінами примикання, застосування окремих систем і способів рубок. До заготівлі деревини під час прове­дення рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки включають перестійні і стиглі деревостани, з яких до першочергової рубки призначають: пошкоджені та ті, що усихають;в яких дозволено проведення рубок головного користування І які за своїм станом визнані у встановленому порядку такими, що потребують термінової рубки, або ростуть на лісових ділянках, які підлягають розчищенню у зв'язку з будівництвом, зокрема, гідровузлів, трубопроводів, доріг, електромереж; які вийшли з підсочування.

Заготівлю деревини під час розчищення просік уздовж ліній зв'язку, електромереж, інших інженерних споруд здійснюють в установленому порядку підприємства, установи, організації або громадяни, у віданні яких вони перебувають. За домовле­ністю заготівлю деревини можуть здійснювати власники лісів або постійні лісокористувачі.

Під час проведення рубок головного користування забезпечу­ється збереження життєздатного підросту і молодняку господарськоцінних порід, не дозволяється вирубування і пошкодження цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, занесених до Черво­ної книги України, насінників і плюсових дерев. Лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, розташовані між лісосіками, ширина яких перевищує не більш як у півтора рази ширину лісосік, можуть відводитися для рубки одночасно. За всіх наведених умов ширина лісосік, які відводяться для рубки головного користування, не повинна перевищувати 200 м, а лісосік суцільних вузьколісосічних рубок — 80 м.

У лісах, що зазнали радіоактивного забруднення, рубки голов­ного користування проводяться після реабілітації лісів. У лісах, що знаходяться в межах прикордонної смуги, рубки головного користування проводяться з урахуванням режиму території. Особливості проведення рубок головного користування залежно від категорій лісів, породного складу деревостанів, а також лісо-рослинних умов визначаються Держлісагенством за погоджен­ням з Мінприроди. Відповідно до ЛК виключне право на заго­тівлю деревини мають постійні лісокористувачі та власники лісів. У разі здійснення будівельних та інших робіт на лісових ділянках заготівля деревини проводиться тими громадянами та юридичними особами, яким надано земельні ділянки для таких цілей, якщо в рішенні про надання земельної ділянки не пе­редбачено інше.

Виділення лісових ділянок для заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування здійснюють підроз­діли з відведення і таксації лісосік, склад яких затверджують власники лісів або постійні лісокористувачі за погодженням з органами Держлісагенству. Підрозділи з відведення і таксації лісосік передають у двотижневий строк виділені лісові ділянки (лісосіки) та документи щодо їх матеріально-грошової оцінки власникам лісів або постійним лісокористувачам.

Основні вимоги щодо рубок формування і оздоровлення лісів (рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні) встановлюється Пра­вилами поліпшення якісного складу лісів. Для проведення рубок формування і оздоровлення лісів власникам лісів або постійним лісокористувачам також, видається лісорубний квиток в уста­новленому порядку. Заготівля другорядних лісових матеріалів передбачена у ст. 72 ЛК включає; заготівлю живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків.

Заготівля деревних соків здійснюється: з придатних для підсочування дерев на спеціально створених деревостанах; на ділянках лісу, які виділяються за 10 років до проведення рубок головного користування або інших рубок (коли деревостан призначено до рубки); з пнів дерев, зрубаних напередодні соковиділення. У разі погіршення санітарного стану деревостанів заготівля соку припиняється достроково. Обсяги щорічної заго­тівлі другорядних лісових матеріалів визначаються для кожного власника лісів або постійного лісокористувача під час лісо­впорядкування або спеціальних обстежень.

До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету.

Обсяги щорічного здійснення побічних лісових користувань визначаються для кожного власника лісів або постійного лісокористувача під час лісовпорядкування або спеціальних обсте­жень. Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здій­снюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового се­редовища та природних ландшафтів, з дотриманням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Використання корисних властивостей лісів може бути тимчасово зупинене у разі високої пожежної небезпеки, незадовільного стану лісів внаслідок ущільнення грунту їх відвідувачами, ви­никнення вогнищ шкідників і хвороб лісу та інших факторів, що призводять до ослаблення природних функцій лісів. У разі погіршення стану насаджень лісокористувачами з'ясовуються причини погіршення, вживаються заходи до зняття або зни­ження рівня рекреаційного навантаження, а також до усунення, причин такого погіршення та регулювання інтенсивності від­відування.

Просмотров: 260

Вернуться в категорию: Участок

© 2013-2018 cozyhomestead.ru - При использовании материала "Удобная усадьба", должна быть "живая" ссылка на cozyhomestead.ru.