рус | укр

Главная

Контакты

Навигация:
Арсенал
Болезни
Витамины
Вода
Вредители
Декор
Другое
Животные
Защита
Комнатные растения
Кулинария
Мода
Народная медицина
Огород
Полесадник
Почва
Растения
Садоводство
Строительство
Теплицы
Термины
Участок
Фото и дизайн
Хранение урожая









У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів.

Перший етап (1994-1995 роки). ( фінансова допомогу у вигляді системної трансформаційної позики на суму 498,7 млн.СПЗ (763.1 млн.дол.США.) для підтримки платіжного балансу України)

Другий етап (1995-1998 роки). ( кредити на загальну суму 1318,2 млн. СПЗ. (1 935 млн. дол. США.) за трьома річними програми „Стенд-бай”. Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України)

Третій етап (1998-2002 роки). Впровадження Програми розширеного фінансування (EFF-Extended Fund Facility), яка передбачає надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. дол. США Четвертий етап (2002 -2008 роки). (стабілізаційний кредит надався під запевнення влади не підвищувати соц.стандарти більш ніж на 10% та навести порядок в енергетичній сфері.:перший транш - 4 млрд.дол. ; другий 2,8 млрд.дол у травні 2009 ;. 3ій траншу у розмірі 3,3 млрд.дол. ----влада не змогла виконати вимоги фонду

П’ятий етап (2008 – 2013 роки ). 15 жовтня 2008 року Українська Сторона запросила до Києва місію МВФ для проведення консультацій з питання про залучення Україною ресурсів Фонду в рамках програми співробітництва «Стенд-бай». Наприкінці роботи місії з експертами МВФ було досягнуто домовленості щодо сум та умов залучення коштів. Пропозиція-запит України з цього питання була розглянута та підтримана Радою Директорів МВФ 5 листопада 2008 року. Графік вибірки коштів Україною був розрахований на два роки із загальним обсягом фінансування в 802% від квоти України в МВФ, або 11 млрд. СПЗ (приблизно 16,4 млрд. дол. США). Після погодження параметрів програми 3 млрд. СПЗ були в терміновому порядку зараховані до золотовалютних резервів Національного банку України.

 

Плюси співпраці України з МВФ:

- Довгострокові і дешеві кредити МВФ сприяють вирішенню проблем платіжного балансу. Завдяки надійній підтримці, став можливим відтік у 7.1 млрд.дол на рефінансування зовнішнього боргу банків.

- Взявши кредит у МВФ, нацбанк зумів провести рекапіталізацію проблемних банків. Таким чином, відбулася трансформація приватного боргу комерційних банків перед вкладниками у державний борг перед фондом. Деякі клієнти банків зуміли повернути свої кошти, і депозитна паніка припинилася, що також є позитивною тенденцією.

- Завдяки траншам була дещо послаблена проблема фіскального дефіциту, оскільки частина коштів МВФ перекрила видатки з погашення зовнішніх зобов’язань уряду, проведення розрахунків за російський газ та покриття касових розривів для своєчасної виплати зарплат і пенсій.

На початку 2014 року українська влада знову звернулися до МВФ по допомогу. Із 4 по 28 березня 2014-го експерти МВФ вивчали стан української економіки. 28 березня Крістін Лагард оголосила про попереднє позитивне рішенні щодо надання Україні кредиту. 30 квітня МВФ схвалив виділення грошей. Міжнародний валютний фонд схвалив надання Україні $17,01 млрд кредиту. Перші $3,2 млрд надійдуть в Україну вже на початку травня. Передбачають, що $2 млрд з них підуть на погашення боргу «Нафтогазу» перед «Газпромом». 3 травня Арсеній Яценюк заявив, що перша фінансова допомога в розмірі $3 млрд надійде в країну вже у травні. Також цього місяця Україна має одержати $1 млрд від Світового банку та і 1 млрд євро – від ЄС. Решту траншів, згідно з програмою stand-by, нададуть за результатами моніторингових місій МВФ, до того ж близько $5 млрд із кредиту в підсумку піде на повернення старого кредиту МВФ. Цього року Мінфін розраховує отримати від МВФ $7,4 млрд. Україна ж до кінця року повинна повернути фонду за старим кредитом половину від цієї суми – $3,7 млрд.


 

92. Європейський банк реконструкції та розвитку та особливості його взаємодії з Україною.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) є найбільшим фінансовим інвестором в Україні. Банком надається фінансування різних видів, включаючи кредитні лінії для фінансового сектора і малих і середніх підприємств, довгострокове проектне фінансування, інвестування в приватний акціонерний капітал, кредитне фінансування для проектів модернізації і розширення, фінансування імпорту і експорту, синдикування. Основна увага приділяється фінансовим установам, агропромисловому комплексу, нерухомості, проектам виробництва і передачі електроенергії, інфраструктурі, включаючи транспорт і комунальні послуги, і металургійному сектору.

Відповідно до Указу Президента України «Про членство У. в ЄБРР» від 14 липня 1992 р. у серпні 1992 р У. підписала статутні документи ЄБРР та прийняла відповідні умови та обов’язки члена цієї міжнародної фін. інституції, завдяки чому набула статусу країни-члена ЄБРР, . У листопаді того ж року Рада директорів схвалила стратегію діяльності в Україні. Відповідно до неї він зосереджується на підтримці реформ у фінансовій галузі, проведенні приватизації та післяприватизаційної підтримки підприємств, фінансуванні проектів у сільському господарстві, енергетиці, транспорті та охороні навколишнього середовища.

Основними напрямами діяльності банку на Україні є:

* надання прямих кредитів та участь у спільному (з іншими кредиторами) фінансуванні;

* інвестування акціонерного капіталу підприємств приватного та державного сектору;

* гарантоване розміщення цінних паперів, випущених приватними та державними підприємствами;

* полегшення доступу підприємствам до внутрішніх та міжнародних ринків капіталу шляхом надання гарантій, фінансових консультацій і сприяння в інших формах;

* надання або участь у позиках та надання технічного сприяння для реконструкції й розвитку інфраструктури.

У своїй діяльності на Україні банк завжди керується такими основними принципами:

-не повинен конкурувати з іншими організаціями;

-спеціалізується на сприянні у проведенні реформ країнами, що мали планову економіку;

-вкладає кошти головним чином у приватний сектор.

На сьогодні ЄБРР визначив стратегію співробітництва з Україною та розробив загальний план сприяння реформам, згідно з якими 2/3 засобів, що виділяються, припадає на кредити, 1/3 –на здійснення технічної допомоги.

Кошти від ЄБРР надходять в Україну найчастіше через Національний банк України шляхом відкриття кредитних ліній.

Міжнародні проекти НБУ впроваджує, виходячи із загальнодержавних інтересів розвитку українського ринкового середовища, становлення та підтримки вітчизняного товаровиробника. Для НБУ ці проекти не є прибутковими: з отримуваних НБУ 2 % сплачуються поточні витрати по обслуговуванню кредитної лінії (0,5%), а 1,5 % спрямовуються на створення резерву для перекриття витрат, передбачених текстом угоди.

Вартість інвестиційних кредитів, які надає ЄБРР для підприємців, становить не більше ніж: відсоткова ставка ЄБРР (LIBOR. + 1) плюс 2 % НБУ (з них: 0,5 % – плата за управління та 1,5 % – маржа кредитного ризику банків-учасників) плюс від 1 % до 5 % (маржа комерційного банку); одноразова комісія ЄБРР за надання кредиту – 1 % ( Front-Еnd приватним підприємствам через банки в Україні). В цілому відсоткова ставка не перевищує 14 %, при цьому максимальний розмір кредиту, що надається клієнту, становить 2 500 000 дол. США, максимальний термін – 5 років із пільговим періодом 2 роки.

Основні факти діяльності ЄБРР в Україні (2014р): *к-сть проектів: 326, *к-сть активних проектів: 182, *чистий обсяг бізнесу: 8,9млрд.євро, *валова сума освоєних коштів: 5,9 млрд.євро, *частка портфелю в приватному секторі: 59%, *поточний обсяг портфелю 4,6 млрд.євро., *к-сть операцій з початку 2014 року: 6. РОЗПОДІЛ ІНВЕСТ ПОРТФЕЛЮ (березень 2014р.): *промисловість, торгівля, АПК(28%), *енергетика (24%), *фінансові організації (24%), *інфраструктура (24%).

 

 


93. Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового банку.

 

Група Світового банку — група із п'яти міжнародних організацій, що надає позики, як правило бідним країнам. Банк засновано 27 грудня 1945. Його п'ять установ:

· Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР(створений в 1945))

· Міжнародна асоціація розвитку (МАР, 1960)

· Міжнародна фінансова корпорація (МФК, 1956)

· Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ, 1988)

· Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС, 1966)

Група Світового банку — це міжнародна організація розвитку, мета якої — надавати допомогу країнам — членам Групи на шляху до економічного та соціального прогресу. Вона фінансує свої кредитні операції, здійснювані в Україні, та інших членів Групи з середнім рівнем доходу, шляхом запозичення ко-штів на світових ринках капіталу. Членами Групи є 188 держав, а керівництво діяльністю Групи здійснює Рада виконавчих дире-кторів, які є представниками держав-учасниць. Україна як учас-ник-акціонер Банку має 0,77 % акцій. Упродовж останніх десяти років Група Світового банку розширила масштаби своєї діяльності, насамперед у країнах Співдружності незалежних держав (СНД).

Сьогодні це найбільша установа, яка на ринкових засадах надає позики країнам, що розвиваються і є головним ініціатором аналогічного фінансування з інших джерел. МБРР надає позики урядам або державним чи приватним юридичним особам при га-рантії уряду. Кошти для цього отримуються здебільшого шляхом запозичення на міжнародних ринках капіталу. Світовий банк співпрацює з українськими урядовими структу-рами, неурядовими організаціями, багатосторонніми інституція-ми і донорами. Він пропонує гнучкі схеми кредитування спільних з Урядом проектів. Участь донорів і неурядових організацій у проектах України та Світового банку є важливим чинником для досягнення успіху. Крім того, для підготовки проектів в Україні, Цей банк залучає грантові ресурсі на безоплатній основі.

 

Інші члени Групи Світового банку також упроваджують прое-кти в Україні. Міжнародна фінансова корпорація впроваджує проекти з приватизації, розвитку підприємництва та земельної реформи. Інститут Світового банку здійснює проекти з Урядом і неурядовими організаціями та організовує навчальні програми.

Головне завданням Групи Світового банку — надати всебічну допомогу Уряду України в забезпеченні економічного зростання, підвищенні рівня життя людей, та у створенні сприятливих умов для підприємництва

22 травня 2014 р. Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила три нові проекти для України загальною вартістю 1,48 млрд дол США. Пакет з трьох нових проектів є частиною загального обсягу допомоги Україні, анонсованої Групою Світового банку в березні цього року, і банк очікує, що ця допомога в розмірі до 3,5 млрд дол надійде в Україну до кінця 2014 року. Фінансування буде супроводжуватися технічною допомогою та проведенням діалогу з владою України для прискорення структурних і макроекономічних реформ.

Першу позику в сумі 750 млн дол буде спрямовано на підтримку бюджету, також муніципальні теплоенергетичні компанії в 10 містах по всій країні отримають 382 млн дол в рамках підвищення енергоефективності, а в рамках проекту розвитку міської інфраструктури буде надано 350 млн дол фінансування 10 водопостачальним комунальним підприємствам по всій країні і одній компанії з утилізації твердих відходів.

 


94. Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку

Міжнародний валютний ринок – це складна ринкова система, яка регулює відносини, які виникають при купівлі та продажу валют різних країн світу. Україна також інтегрована до цього ринку. Варто відзначити пряму та опосередковану інтегрованість до міжнародного валютного ринку.

Під прямим зв’язком національної економіки з міжнародним валютним ринком варто розуміти відносини національного банку та уряду з міжнародними організаціями пов’язані з купівлею, продажем, обміном та переміщенням валютних цінностей інших держав. В більшості випадків держава здійснює переміщення валют у вигляді кредитних та торгових операцій. Найбільшим джерелом притоку іноземної валюти, на сьогоднішній день саме від торговельних операцій, залишається продаж продукції металургійного сектору.

Опосередкований зв’язок національної економіки з міжнародним валютним ринком здійснюється шляхом взаємодії банків, фінансових установи, фізичних та юридичних осіб на території України з іноземними партнерами, фірмами, організаціями. Даний зв’язок є більш динамічним. Враховуючи кількість операцій даного сектору інтеграції та суто державного - варто відзначити більшу кількість таких зв’язків, але в менших сумах.

Проблеми розвитку валютного ринку України:

1) зміцнення позиції національної валюти України на світових валютних ринках;

2) інтеграція національної грошової одиниці у світову та регіональні валютні системи відповідно до світових стандартів;

3) покращення стану і структури платіжного балансу України;

4) проблема скорочення і ліквідації міжнародної кредитної заборгованості;

5) визначення оптимальної позиції гривні в зонах "євро" і "рубля.

Умови вирішення цих проблем:

- наближення ринкового курсу гривні до паритету купівельної спроможності, у тому числі за рахунок стимулювання попиту на гривню на світових валютних ринках;

- кредити повинні жорстко контролюватись і використовуватися для придбання новітніх технологій на світових ринках та у сусідів. Це особливо стосується металургійного комплексу як головного постачальника валюти, що потребує модернізації та реконструкції.

Валютне регулювання слід змінити та покращити в наступних напрямках:

1) обмеження можливостей комерційних банків щодо здійснення спекулятивних операцій;

2) обмеження обсягів купівлі іноземної валюти лише потребами проведення поточних операцій із зарубіжними партнерами;

3) створення перешкод для нелегального вивезення іноземної валюти з країни.

Одним з основних недоліків валютного ринку залишаються спекулятивні операції, але вони є життєво необхідними для існування загалом такого виду фінансового механізму. Одним з варіантів покращення ситуації є легалізація торгівлі валютними цінностями ринок Forex) та введення ряду змін до податкового кодексу. Адже такий ринок все ж має місце в структурі фінансового механізму України, але держава не отримує нічого з даних операцій. В даному випадку краще щось ніж нічого.

Що ж до перспектив України на міжнародному валютному ринку - важко робити якісь конкретні прогнози. Українська економіка за останній рік, з огляду на заходи в промисловості та фінансовому секторі рухається в правильному напрямку. Багато залежить від розвитку інфраструктури – як складової та підґрунтя економіки, промислового та фінансового секторів. Пріоритетним для національної економіки повинен залишатись розвиток промисловості та інфраструктури, які стануть основою для і так вже розвиненого, в порівнянні з іншими, фінансового ринку. Головним недоліком інтеграції в міжнародний валютний ринок залишається не конкурентоспроможність національної валюти.

Без структурних змін на рівні домогосподарств та малих підприємств, перспективи України на міжнародному валютному ринку є негативними з фінансової точки зору. Зменшення валютних резервів, збільшення кредитної заборгованості та велика інфляція – всі ці показники в майбутньому можуть привести до дефолту національної валюти, а разом з нею і всієї економіки.

 

 


95. Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України

В посткризовий період кредитування набуває все більшої актуальності, оскільки економіка України розвивається у досить складних умовах та потребує значних обсягів кредитних ресурсів для виходу хоча б на докризовий рівень. Більшість суб’єктів господарювання для розвитку та становлення власного бізнесу у посткризовий період, в основному, надіються на кредити банківських установ. За оцінками експертів серед 1200 суб’єктів господарської діяльності різних форм власності станом на початок 2014 року 30% мають потребу в кредитних коштах, що на 5% більше ніж у минулому році. Кредит виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку. Завдяки кредиту скорочується час задоволення господарських та особистих потреб.

Для ефективного функціонування кредитного ринку необхідна стабільна економічна ситуація в країні, наявність розвиненої інфраструктури та ефективне державне регулювання, яке б забезпечило стабільність банківської системи і захист інвесторів. Розвинений кредитний ринок, який ефективно управляється з боку держави, забезпечує оптимальний розподіл обмежених фінансових ресурсів серед галузей економіки та сприяє економічному зростанню країни. Функціонування кредитного ринку забезпечує кредитна система, до складу якої входять центральний банк, комерційні банки та інші фінансово-кредитні інститути.

Аналіз сучасного стану кредитного ринку України дозволяє говорити, що позитивною є стабільна динаміка зростання залучених в банківську систему коштів населення. Як відомо, кошти населення повинні бути основним джерелом формування інвестиційних ресурсів самодостатньої ринкової економіки. Тому зростання коштів населення на банківських депозитах є особливо важливим для формування кредитних ресурсів банківської системи України. Аналіз кредитних вкладень українських банків свідчить про те, що найактивніше українські банки кредитують позичальників зі сфер оптової та роздрібної торгівлі, обробної промисловості.

До заходів із стимулювання розвитку кредитного ринку можна віднести:

•на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;

•привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського кредитного ринку;

•більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку;

•законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення;

•створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку;

•здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні кредитного ринку.

СТАТИСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ:

У січні загальний обсяг залишків за кредитами знизився на 0,8% – до 897,6 млрд. грн., у т. ч. у національній валюті – на 0,2%, віноземній валюті – на 1,9%. Залишки за кредитами, наданими юридичним особам, зменшилися на 0,9% – до 710,1 млрд. грн.,фізичним особам – на 0,5% – до 187,5 млрд. грн. (за незначного їх зростання в національній валюті на 0,2%).

У січні знизилася вартість ресурсів на всіх сегментах грошово-кредитного ринку. Зокрема, середньозважена ставка наміжбанківському кредитному ринку в національній валюті зменшилася до 7,49% (з 11,05% у грудні 2013 року). Середньозважені ставка закредитами, наданими фізичним та юридичним особам у національній валюті, знизилася до 15,12% річних з 17,47% у грудні 2013 року, в іноземній валюті – до 8,59% (з 8,74%).

Основні показники, що характеризують стан кредитного ринку України (станом на 01.05.2014 р.)

Кредити 1 006 480 (у т.ч.: у нац. вал. 577 771; в іноз. в. 428 709)

Кредити, надані юридичним особам 797 994 (у т.ч.: у нац. вал. 457 529; в іноз. в. 340 465)

Кредити, надані фізичним особам 208 486 (у т.ч.: у нац. вал. 120 242; в іноз. в. 88 244)

Відсоткова ставка за кредит. в нац. вал. (середньоміс.), 17.52% річних

Відсоткова ставка за кредит. в ін. вал. (середньоміс.), 9.34 % річних


96. Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків

 

У сучасних умовах глобалізації й розвитку міжнародних фінансів спостерігається значне зростання обсягів зовнішніх державних боргів країн, що розвиваються. Використання державою зовнішніх запозичень зумовлено нестачею власних фінансових ресурсів, необхідних для внутрішнього інвестування, покриття дефіциту державного бюджету, соціально-економічних реформ, виконання боргових зобов'язань. Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями. Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів; циклічні спади економіки; вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади. Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові. Державний борг формується під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від’ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання основного капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення.

На даний момент склалась така ситуація, що надання державам фінансових ресурсів під кредит для покриття власних потреб є цілком прийнятним для здійснення своєї економічної діяльності. Економічна суть даного процесу полягає в тому, що певна сума вільних капіталів за межами та всередині країни здійснюють рух, аби знайти своє застосування. Тож, участь держави у міжнародному та внутрішньoму русi капіталiв забезпечує її входження до світового господарського простору. До склажу зовнішнього боргу входять: прямий державний зовнішній борг (формування якого проходить через залучення іноземних кредитів безпосерeднім позичальником та випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик) та умoвний державний зовнішній борг (що формується за рахунок іноземних кредитів, залучених iншими позичальниками під державні гарантії (гарантований державою борг).

Загальна динаміка зовнішнього боргу України в період з 2005 до 2013 майже постійно є зростаючою.

Прояви спаду спостерігалися в період ІІ-го кварталу 2005 року та з ІІ-го кварталу 2011 року до ІІ-го кварталу 2012 року, короткостроковий борг України з’являється тільки в період з І-го кварталу 2011 до ІІ-го кварталу 2012 року. Середньостроковий борг був майже сталим в період з 2005 року до IV-го кварталу 2009 року. Довгостроковий зовнішній борг України мав коливаючу тенденцію протягом досліджуваного періоду, хоча в період з 2 кварталу 2005 до 2 кварталу 2008 років був майже сталим. На сьогодні, не зважаючи на значний обсяг, рівень зовнішнього боргу України залишається набагато нижчий, ніж у більшості європейських країн.

До основних кредиторів України відносяться наступні міжнародні фінансові організації: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк – СБ, Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Європейський Банк Реконструкції та розвитку (ЄБРР), Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ), Міжнародна фінансова корпорація та ін.

На сьогодні головною ознакою ефективного функціонування ринку державних запозичень України мають бути не лише фінансові операції у сфері фінансування дефіциту бюджету, а створення умов для залучення фінансових ресурсів у реальний сектор економіки, чим забезпечуватиметься ринковий механізм стимулювання інвестиційної діяльності для сталого економічного зростання [5]. Зокрема, слід мати ефективний план на кілька років вперед щодо виходу з боргових зобов’язань та якомога швидше покривати борги шляхом підвищення власного ВВП. Також Україні слід здійснити кардинальні реформи, стосовно податкової системи, а також навести лад у нераціональних державних видатках, які наразі тільки збільшуються.

 


97. Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовнішнього боргу України

На даний момент склалась така ситуація, що надання державам фінансових ресурсів під кредит для покриття власних потреб є цілком прийнятним для здійснення своєї економічної діяльності. Економічна суть даного процесу полягає в тому, що певна сума вільних капіталів за межами та всередині країни здійснюють рух, аби знайти своє застосування. Тож, участь держави у міжнародному та внутрішньoму русi капіталiв забезпечує її входження до світового господарського простору. До склажу зовнішнього боргу входять: прямий державний зовнішній борг (формування якого проходить через залучення іноземних кредитів безпосерeднім позичальником та випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик) та умoвний державний зовнішній борг (що формується за рахунок іноземних кредитів, залучених iншими позичальниками під державні гарантії (гарантований державою борг).

Загальна динаміка зовнішнього боргу України в період з 2005 до 2013 майже постійно є зростаючою. Прояви спаду спостерігалися в період ІІ-го кварталу 2005 року та з ІІ-го кварталу 2011 року до ІІ-го кварталу 2012 року, короткостроковий борг України з’являється тільки в період з І-го кварталу 2011 до ІІ-го кварталу 2012 року. Середньостроковий борг був майже сталим в період з 2005 року до IV-го кварталу 2009 року, а у І-му кварталі 2011 державний борг стрімко зріс до значення 556842,47 млн. грн. Довгостроковий зовнішній борг України мав коливаючу тенденцію протягом досліджуваного періоду, хоча в період з 2 кварталу 2005 до 2 кварталу 2008 років був майже сталим. На сьогодні, не зважаючи на значний обсяг, рівень зовнішнього боргу України залишається набагато нижчий, ніж у більшості європейських країн.

Валовий зовнішній борг України станом на 01 січня 2014 року становив 142.5 млрд. дол. США, збільшившись порівняно з початком року на 7.4 млрд. дол. США. Відносно ВВП обсяг боргу зріс за 2013 рік з 76.6% до 78.3%. Основним чинником такої динаміки було зростання обсягів зовнішніх зобов’язань реального сектору економіки, переважно за торговими кредитами. Водночас борг органів грошово-кредитного регулювання продовжував скорочуватися. У 2013 році вперше за останні п’ять років зафіксовано зростання зовнішніх зобов’язань банківського сектору за рахунок: збільшення зобов’язань за борговими цінними паперами в результаті розміщення єврооблігацій на початку року та купівлі нерезидентами внутрішніх облігацій банків;залучення короткострокових кредитів на 1 млрд. дол. США; зменшення заборгованості банків за довгостроковими кредитам перед нерезидентами на 1.8 млрд. дол. США. Зовнішній борг інших секторів економіки (уключно з міжфірмовим боргом) у 2013 році збільшився на 6.9 млрд. дол. США – до 88.3 млрд. дол. США (48.5% від ВВП). Основними чинниками, що зумовили зростання боргу реального сектору за звітний період, були: накопичення кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоторговельними операціями (уключно з простроченими торговими кредитами) – на 4.7 млрд. дол. США; зростання обсягів зобов’язань за довгостроковими кредитами та облігаціями – на 2.9 млрд. дол. США. Питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ скоротилася з 9.5% до 5.1%. Частка зовнішньої заборгованості в гривнях залишалася незначною – 2.6% від валового обсягу боргу.


98. Шляхи вирішення боргової проблеми України

В умовах зростання боргового навантаження Україна повинна запроваджувати нові механізми активного управління державним боргом, зокрема:

- обмін боргових зобов'язань держави на акції підприємств, які перебувають у державній власності;

- використання запозичених коштів для фінансування збільшення виробничих потужностей;

- збільшення власних доходів держави;

- збільшення норми інвестування;

- реструктуризація зовнішньої заборгованості та ін.

Останнім часом запозичення уряду диктувались, насамперед, необхідністю погашення та обслуговування накопиченого боргу. Можливості залучення коштів з внутрішнього грошового ринку майже вичерпані. Незважаючи на відносно низьку ефективність внутрішньої державної позики в Україні, державні облігації є необхідним фінансовим інструментом, який при належному використанні може бути важливим джерелом фінансування державних витрат.

Однозначного способу розв’язання проблеми заборгованості немає. Будь-яка програма реструктуризації потребує проведення відповідних розрахунків стосовно кожного випадку. При цьому аналіз можливих варіантів має враховувати не лише економічні, а й політичні наслідки певних дій щодо боргу.

Управління державною заборгованістю є одним із ключових факторів забезпечення макроекономічної стабільності в державі. Від характеру врегулювання боргової проблеми залежить бюджетна дієздатність країни, стан її валютних резервів, а відповідно i стабільність національної валюти, рівень відсоткових ставок, інвестиційний клімат, характер поведінки всіх сегментів фінансового ринку. Тому управління державним боргом має бути зорієнтоване на застосування ефективної боргової стратегії, а не базуватися на короткострокових ситуативних орієнтирах. Лише ефективний менеджмент державного боргу є запорукою зростання економіки, інвестиційної привабливості, фінансової стабільності, підвищення кредитного рейтингу держави.


99. Стратегія управління державним зовнішнім боргом України

Основними викликами у сфері управління державного боргу є зростання його обсягів та відповідно збільшення витрат на його обслуговування.

Зростання обсягу державного боргу пов’язано передусім із значним дефіцитом державного бюджету, що потребує запровадження відповідних обмежень на законодавчому рівні. Зменшення впливу цього фактору забезпечуватиме зміцнення потенціалу управління державним боргом у середній та довгостроковій перспективі.

Для забезпечення подальшого розвитку системи управління державним боргом та підвищення ефективності контролю за ризиками доцільно розширити існуючий перелік цільових показників (індикаторів). Насамперед необхідно враховувати відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг та відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету.

Просмотров: 630

Вернуться в категорию: Строительство

© 2013-2022 cozyhomestead.ru - При использовании материала "Удобная усадьба", должна быть "живая" ссылка на cozyhomestead.ru.