рус | укр

Главная

Контакты

Навигация:
Арсенал
Болезни
Витамины
Вода
Вредители
Декор
Другое
Животные
Защита
Комнатные растения
Кулинария
Мода
Народная медицина
Огород
Полесадник
Почва
Растения
Садоводство
Строительство
Теплицы
Термины
Участок
Фото и дизайн
Хранение урожая









В результаті виконання даної роботи студент повинен

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

з дисципліни « Технологія зберігання та первинної переробки продукції рослинництва»

 

МОДУЛЬ 3

«ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА І ЗЕРНОВИХ ПРОДУКТІВ»

 

для студентів факультету

«Переробка та зберігання продукції сільського господарства», спеціальногсті «Агрономія»

 

 

Мелітополь

2006 р

 

Розглянуто та затверджено на

Методичній раді факультету

«Переробки зберігання продуктів

сільського господарства»,

протокол № ____________

від_______________2006 р.

 

Сердюк М. Є. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт із дисципліни «Технологія зберігання та первинної переробки продукції рослинництва», модуль 3 «Технологія зберігання та переробки зерна і зернових продуктів» для студентів факультету ПЗПСГ, спеціальності «Агрономія».- Мелітополь: ТДАТА, 2006.- 120с.

 

 

Розглянуто технологію зберігання.

 

 

Рецензент: д. с. – г. наук, професор Калитка В.В.

 

 

Таврійська державна агротехнічна академія, 2006 р.

 

ЗМІСТ

 

Лабораторна робота № 19 Вентилювання, сушіння зернових мас і зерноборошняних товарів та облік зерна .    
Лабораторна робота № 20 Визначення кількісно – якісних показників зерна при зберіганні …………………    
Лабораторна робота № 21 Технологія зберігання борошна і круп та оцінка їх якості ………………………..    
Лабораторна робота № 22 Технологія виготовлення олії та її зберігання ………………………………………...    
Лабораторна робота № 23 Технологія виготовлення хлібобулочних виробів та їх зберігання ………...……….    
Лабораторна робота № 24 Технологія виготовлення макароних виробів та їх зберігання ………………………    
     
     
   
   

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 19

ТЕМА : ВЕНТИЛЮВАННЯ, СУШІННЯ ЗЕРНОВИХ МАС І ЗЕРНОБОРОШНЯНИХ ТОВАРІВ ТА ОБЛІК ЗЕРНА

1. МЕТА РОБОТИ:

1.1 Навчитися проводити розрахунки доцільності вентилювання зерна і зерноборошняних товарів, процесу сушіння зерна, кількісний і якісний облік при зберіганні.

В результаті виконання даної роботи студент повинен

ЗНАТИ: основні процеси, що відбуваються в зерні при зберіганні;

ВМІТИ: виконувати технологічні розрахунки при зберіганні зерна.

2. Самостійна підготовка до заняття

2.1 За підручниками та лекційним курсом ознайомитися з теоретичним матеріалом по темі лабораторної роботи.

3. Питання для самоперевірки

3.1 Що таке абсолютна вологість повітря і в яких одиницях вона виражається?

3.2 Що таке відносна вологість повітря?

3.3 Що таке рівноважна вологість і як вона визначається?

3.4 Як вираховується відносна вологість повітря міжзернових просторів?

3.5 Наведіть приклади доцільності і недоцільності вентилювання зерна по показниках рівноважної вологості і вологості міжзернових просторів.

3.6 У чому полягає принцип визначення рівноважної вологості зерна і зерноборошняних товарів за допомогою планшетки і номограм?

3.7 Які показники слід знати для визначення питомої подачі повітря до сховища?

3.8 Як визначають втрати маси зерна після закінчення сушіння і масу партії після завершення цього процесу?

4. Порядок виконання роботи

Завдання 1.Проведіть розрахунки доцільності вентилювання зерна і зерноборошняних товарів по заданих вихідних параметрах, які дає викладач кожному студенту по окремих культурах і видах продуктів.

Методика проведення роботи.Доцільність провітрювання зерна і зерноборошняних товарів визначають за допомогою ряду показників, які характеризують вологість повітря.

Абсолютна вологість повітря виражається вагою водяної пари у грамах, що міститься в 1м2 вологого повітря q, а також пружністю (парціальним тиском) водяної пари в міліметрах ртутного стовпчика І.

При даній температурі в повітрі може знаходитись різна кількість водяної пари, але не більше визначеної, граничної величини. Максимальне значення абсолютної вологості при даній температурі t, виражене в г/м3, позначимо Qt, а вираження 1 в мм рт.ст. – через Et. Воно відповідає повному насиченню повітря водяною парою. Чим вище температура повітря, тим більша кількість водяної пари потрібна для його насичення. Прослідкуємо закономірність за таблицею фізичних властивостей повітря при різній температурі .

Таблиця 19.1. – Фізичні властивості повітря при різній температурі

T ,0С -20 -10
Qt,г/м3 1,1 2,3 4,9 9,4 17,2 50,8 129,3 290,7 589,5
Et,мм рт.ст. 0,9 2,1 4,6 9,2 17,4 54,9 148,8 354,6 760,0

 

Отже, властивість повітря поглинати водяну пару при її нагріванні від -20°С до 100°С збільшується в 589,5/1,1=536, тобто 1 м3 повітря, взятий при температурі -20°С, навіть при повному насиченні водяною парою і нагрітим до 100°С, може додатково поглинути водяну пару. Аналогічно цьому зростає у міру підвищення температури й значення Е.

На властивості підігрітого повітря поглинати більшу кількість вологи засноване сушіння продуктів.

Відносна вологість повітря S - це відношення кількості (або парціального тиску) водяної пари, що надходить у повітря, до парціального тиску водяної пари, насиченого повітря тій ж температури, виражене в процентах. Таким чином, відносна вологість показує ступінь насиченості повітря водяною парою. Воно виражається за формулою:

(19.1)

Під час зберігання продукції можливе різноманітне поєднання умов: різне значення температури зерна, його вологості, температури і відносної вологості зовнішнього повітря. У кожному конкретному випадку результати провітрювання можуть бути корисними, неправильними або шкідливими.

Мета наведених нижче розрахунків - показати, як завчасно визначити, тобто передбачити доцільність провітрювання продукції за даних умов. Для розрахунків потрібно знати температуру, наприклад, зерна або крупи (tз), фактичну вологість зерна (Wф), температуру повітря (tп), відносну вологість повітря (Sв), і необхідне обладнання для вимірювання вказаних параметрів. Теплоємкість зерна в багато разів перевищує теплоємкість повітря, тому при дотику зовнішнього повітря з зерном під час провітрювання повітря практично приймає температуру зерна.

Абсолютна вологість повітря (qп, Iп), що надходить в зерно і приймає його температуру, залишається на тому ж рівні. Однак його відносна вологість SB, звичайно приймає нове значення S міжзернових просторів Sмзп, або знижуючись при tз>tп, або підвищуючись при tз<tn, і тільки у випадку рівнозначності tз і tп залишається на попередньому рівні.

Зерно під час провітрювання, в залежності від його вихідної вологості і рівня вологості повітря в міжзернових просторах (Sмзп), що встановилась, може змінювати свою вологість: підсихати або зволожуватись. Напрям цього процесу можна завчасно встановити за допомогою таблиці рівноважної вологості (додаток А1).

Відносна вологість повітря міжзернових просторів, Sмзп, вираховується за формулою:

(19.2)

Рівноважну вологість зерна (Wp) знаходять з таблиці (додаток А1) рівноважної вологості зерна Sмзп.

Якщо знайдена в таблиці (по Sмзп) рівноважна вологість зерна WP буде нижче фактичної Wф, то воно буде підсихати, в протилежному випадку (WP>Wф) - зволожуватись.

Наприклад, якщо фактична вологість зерна пшениці дорівнює 15%, то при вологості повітря міжзернових просторів, що дорівнює 60% (Wp= 13,5%) зерно буде підсихати, а при вологості 80% (WP= 17,4%) - зволожуватись.

Приклад 1.(Осінні умови).

t,=26°C; Wф= 16%; tn= 18°C; Sn=65%.

Визначити доцільність провітрювання зерна в цих умовах.

Знаючи температуру і відносну вологість зовнішнього повітря (tп і Sп), визначимо його абсолютну вологість (Ів):

Вирахуємо відносну вологість повітря в міжзернових просторах (Sмзп), що встановилась у процесі провітрювання:

З таблиці рівноважної вологості встановлюємо, що відносній вологості повітря в міжзернових просторах, яка дорівнює 40%, відповідає рівноважна вологість зерна 10,9% (таку вологість буде поступово набувати зерно в процесі провітрювання).

Порівнюючи фактичну вологість зерна 16% зі знайденою рівноважною вологістю 10,9%, робимо висновок: провітрювання зерна в даних умовах доцільне, тому що воно буде не тільки охолоджуватись, але і підсихати.

Приклад 2. (Весняні умови).

Tз= -2°C; Wф= 17%; tп=6 0С; Sп=65%.

Визначити доцільність провітрювання зерна:

Висновок: провітрювання завдає шкоди, оскільки спричиняє конденсацію водяної пари в товщі зерна, що зберігається.

Завдання 2. Визначити доцільність вентилювання зерна за допомогою планшеток і номограм.

Методика проведення роботи. Наведені вище приклади можна розв'язати і за допомогою спеціальних планшеток і номограм.

При вентилюванні зерна потрібно знати його рівноважну вологість за певних умов. Для її визначення використовують планшетки і номограми (рисунок 19.1). За двома шкалами з лівого боку шкали температур за сухим та мокрим термометрами визначають абсолютну вологість повітря; з правого боку залежно від абсолютної вологості та температури зерна визначають рівноважну вологість зерна. Техніка визначення така.

Для визначення рівноважної вологості на планшетку накладають лінійку так, щоб вона з'єднувала показники сухого і змоченого термометрів (психрометра) на шкалах 1 і 2 і перетинала шкалу 3.

 

Рисунок 19.1. Номограма РостНДІЗ для визначення можливості вентилювання зернової маси при температурі вище 00С

 

 

Рисунок 19.2. Діаграма, що характеризує випадіння конденсату вологи за різних умов

 

 

У точці перетину шкали 3 знаходять величину абсолютної вологості повітря. Потім з'єднують лінійкою цю точку з точкою, що відповідає температурі зерна на шкалі 4, і продовжують пряму лінію до її перетину зі шкалою 5. У точці перетину знаходять величину рівноважної вологості зерна. Порівнявши її з фактичною вологістю зерна, дізнаються, буде воно підвищуватись або зволожуватись під час провітрювання.

Методика визначення можливості та доцільності вентилювання за допомогою планшетки для від'ємних температур аналогічна. При користуванні планшетками враховують поправки щодо партій сухого вівса з вологістю до 13% від показника рівноважної вологості віднімають 1%, а щодо жита і ячменю з вологістю 15% і більше додають 1%.

Необхідність проведення вентилювання слід перевіряти через кожні 6, а за нестійкої погоди - через кожні З год. Якщо немає планшетки ретельно стежать за показами сухого і мокрого термометрів: чим більше різниця між показниками, тим ефективніше сушіння. Водночас навіть за високої температури повітря (понад 25°С), але при невеликій різниці температура за психрометром, ефективність сушіння низька (може призвести навіть до підвищення вологості зерна) (рисунок 19.2).

Завдання 3. Визначити інтенсивність і тривалість вентилювання зерна.

Методика проведення роботи. Для сушіння вентилюванням необхідно, щоб рівноважна вологість зерна була нижча за фактичну, а також щоб швидкість сушіння забезпечувала високу якість зерна. Це залежить як від температури і вологості повітря і зерна, так і від питомої подачі повітря.

Інтенсивність вентилювання зерна виражають кількістю кубічних метрів повітря, що подасться на 1 т зерна за годину

( 19.3 )

де q - питома подача; Q - кількість повітря, подаваемого в насип зерна, м3/год; L - вага вентилюємої маси, т.

Кількість повітря, яке необхідне при активному вентилюванні зерна і залежить від його вологості, можна визначити за графіком (рисунок 19.3), але в ньому не врахована температура повітря і зерна.

Рисунок 19.3 - Мінімальна кількість повітря, що необхідні для вентилювання зерна різної вологості

 

Тривалість вентилювання до одержання бажаних результатів (зниження температури або вологості) залежить не тільки від питомої подачі, а й від поєднання таких показників як температура повітря зернової маси, відносна вологість повітря й вологість зерна.

Швидкість охолодження зерна при вентилюванні можна визначити за допомогою графіка (рисунок 19.4). На графіку видно, що при різниці температур 5°С і питомої подачі 100 м 3год*т за годину вентилювання температура зернової маси знижується на 0,2°С. При різниці І5°С це зниження (при тій же питомій подачі) становить 0,6°С, а при різниці 20°С - 0,8° за годину.

 

 

Рисунок 19.4. Графік для визначення зниження темпера-тури зерна за 1 годину вентилювання (пито-ма подача повітря – м3/год на тонну зерна).

 

 

Приклад.Температура зерна 19°С, температура повітря 3°С. Подача повітря на І т зерна за годину 100 м3. Визначити тривалість вентилювання для зниження температури зерна на 12°.

За допомогою графіка знаходимо, що за даних умов охолодження зерна становить 0,7° на годину. Тривалість вентилювання складає 12:0,7= 19год.

 

Завдання 4. Проведіть контроль маси зерна при сушінні згідно з ситуаційними задачами, що дає викладач особисто кожному студенту.

Методика проведення роботи. Висушене зерно повинно відповідати всім вимогам відповідного стандарту. Контроль якості сушки здійснюється по таких основних елементах (до і після сушіння); вологість зерна; засміченість (особлива наявність піджарених, запарених, здутих та інших дефектних зерен після сушіння); зараженість амбарними шкідниками; запах, колір і характер оболонок зерна; кількість і якістю клейковини для пшениці.

Після закінчення сушіння визначають втрати маси X (%) за формулою:

( 19.4 )

де W1, W2 - вологість зерна відповідно початкова і після сушіння, %.

 

Масу партії зерна (М2) (в кілограмах) після сушіння вираховують за формулою:

( 19.5 )

де М1 - маса зерна до сушіння, кг.

 

Просмотров: 423

Вернуться в категорию: Почва

© 2013-2018 cozyhomestead.ru - При использовании материала "Удобная усадьба", должна быть "живая" ссылка на cozyhomestead.ru.