рус | укр

Главная

Контакты

Навигация:
Арсенал
Болезни
Витамины
Вода
Вредители
Декор
Другое
Животные
Защита
Комнатные растения
Кулинария
Мода
Народная медицина
Огород
Полесадник
Почва
Растения
Садоводство
Строительство
Теплицы
Термины
Участок
Фото и дизайн
Хранение урожая









Базові поняття

Економічні фактори впливу на розвиток АПК

Рівень економічного розвитку

Науково-технічний прогрес

Урбанізація та системи розселення

Тема 4. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЛАНКА АПК. СТАН

СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

План лекції

1. Потенціал сільськогосподарського виробництва.

2. Спеціалізація у сільському господарстві.

3. Сучасний стан сільського господарства.

1. Потенціал сільськогосподарського виробництва. Україна – одна з великих аграрних країн на Європейському континенті. Нашій державі належить 19,4% сільськогосподарських угідь від їх загальної площі в Європі (27,3% ріллі). Розмір сільськогосподарських угідь в розрахунку на 100 чоловік населення перевищує середньоєвропейський показник у 1,9 рази, а відповідний показник Франції, Німеччини, Польщі – у 1,6 рази, 3,8 рази і 1,7 рази відповідно.

На початок 90-х років Україна виробляла 13% зерна, 21% - цукрових буряків і картоплі, близько 24% соняшнику, 6,6% - м’яса в забійній вазі і 11,5% молока від загальних обсягів виробництва в Європі.

Виробництво зерна на душу населення в Україні на 28% перевищувало середній показник по Європі, цукрових буряків і картоплі – у 2 рази, соняшнику – в 2,4 рази, молока – більше на 12% і лише м’яса – менше на 36%, ніж у середньому по країнах Європи.

Зважаючи на те, що урожайність сільськогосподарських культур в принципі можна збільшити у 2-3 рази, виробництво молока і м’яса можна також нарощувати відповідно до потенційної кормової бази, можна вважати, що вищезазначені обсяги сільськогосподарської сировини цілком реально можна збільшити в декілька разів.

Отже потенційно (при досягненні належної продуктивності) є можливість не тільки забезпечити населення України продуктами харчування, але й по окремих видах продукції (цукор, олія, зерно, картопля) зформувати значні її обсяги для експорту.

 

2. Спеціалізація у сільському господарстві. Сільське господарство складається з двох основних галузей – рослинництва і тваринництва. В рослинництві слід виділити такі основні грунти культур:

- зернові;

- зернобобові;

- технічні;

- кормові;

- овочебаштанні;

- плодовоягідні.

Зернові культури – озима пшениця (основна зернова культура, займає 1/3 всіх посівних площ, зайнятих зерновими), озиме жито, ячмінь (яровий та озимий), овес, гречка, просо, кукурудза. Продукція використовується в хлібопекарській, макаронній, кондитерській промисловостях та є основою фуражу для тваринництва.

Зернобобові культури – горох, люпин, вика, соя (характеризуються підвищеним вмістом білку, використовуються для харчування людини і (в основному) в кормових раціонах худоби.

Технічні культури – картопля (використовується для харчування населення, відгодівлі худоби, як сировина в крохмале-паточній та спиртовій промисловості), цукрові буряки (основна культура для виробництва цукру; в тваринництві використовують відходи переробки), соняшник (основна культура для виробництва олії, в тваринництві використовують відходи переробки), льон, коноплі (основні культури для одержання волокна для легкої промисловості), ріпак (олійна культура, продукція якої використовується в харчовій промисловості та для виготовлення мастил і навіть дизельного палива), хміль тощо.

Кормові культури – злакові та бобові однорічні та багаторічні трави, кормові буряки, ряд хрестоцвітних однорічних культур.

Овочебаштанні культури – томати, огірки, капуста, морква, перець, диня, кавун, цибуля тощо (використовується безпосередньо для харчування населення та для переробної промисловості).

Плодовоягідні культури – яблуня, груша, виноград, кісточкові і ін. (використовуються як безпосередньо для харчування, так і для переробки).

Тваринництво в Україні – це великий комплекс взаємопов’язаних підгалузей, які виробляють висококалорійні незамінні продукти харчування (молоко, м’ясо, яйця) та цінну сировину (вовна, шкури, хутро) для переробної промисловості.

Тваринництво істотно впливає на розвиток рослинництва, підвищує ефективність землеробства, забезпечуючи його органічними добривами.

Розвиток тваринництва є однією з вирішальних умов підвищення матеріального рівня життя народу.

Тваринництво включає ряд підгалузей: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво і ряд більш вузьких підгалузей, наприклад кролівництво.

 

3. Сучасний стан сільського господарства. Економічна криза в країні не обминула і сільське господарство. Аграрне виробництво на сьогодні з прибуткового перетворилося в більшості галузей у збиткове, мінусова рентабельність свідчить про його складні часи. Ситуація, що склалась у сільському господарстві, не забезпечує не тільки розширеного відтворення, але й простого. До такого стану сільське господарство спонукало декілька причин. Серед них дві основних:

а) не могло статися так, щоб сільське господарство розвивалося б успішно в умовах глобального занепаду економіки;

б) до 2000 р. аграрної реформи, про яку постійно говорили, практично не було.

Реформи як такої не було через:

- незадовільне фінансово-економічне забезпечення (диспаритет цін, відсутність кредитів, недоліки податкової системи);

- складну соціально-демографічну ситуацію на селі;

- невизначення реального власника майна і землі;

- організаційні (суб’єктивно-чиновницькі) фактори.

 

 

Просмотров: 230

Вернуться в категорию: Почва

© 2013-2017 cozyhomestead.ru - При использовании материала "Удобная усадьба", должна быть "живая" ссылка на cozyhomestead.ru.