рус | укр

Главная

Контакты

Навигация:
Арсенал
Болезни
Витамины
Вода
Вредители
Декор
Другое
Животные
Защита
Комнатные растения
Кулинария
Мода
Народная медицина
Огород
Полесадник
Почва
Растения
Садоводство
Строительство
Теплицы
Термины
Участок
Фото и дизайн
Хранение урожая









Балансовий метод

Моделювання

Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, за яким будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), що замінюють у нашій уяві дійсні предмети або явища.

Моделі можуть бути матеріальними (фізичними) та абстрактними. Серед останніх слід розрізняти описові (словесні), графічні та математичні. За допомогою моделей досліджують сутність предметів і явищ найбільш простим, а подекуди і найбільш дешевим способом. Моделі дають змогу зосередити увагу дослідників на найсут­тєвіших характеристиках предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань за різних умов роботи. Моделювання добре поєднується з іншими методами і технічними прийомами.

Балансовий метод

Цей метод уперше набув поширення як науковий у бухгалтерському обліку. Потім його поступово стали застосовувати і в
інших науках. Так, у СРСР балансовий метод був головним у плануванні.

Використання балансового методу ґрунтується на обмеженості, кінцевості величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв’язках між окремими елементами сукупності, які при цьому виникають.

У процесі аналізу в курсі вивчають баланс товарної продукції, усілякі баланси окремих відхилень, узгодженість дії факторів. Проте особливо часто застосовують сальдовий метод як різновид балансового методу. За цим методом можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомі сумарний вплив усіх інших (крім нього) факторів і загальна зміна результативного показника. Сальдовий метод доречно використовувати там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора є технічно складним або не зручним з інших міркувань (занадто трудомісткий тощо).

Проте слід дуже обережно користуватися цим методом, оскільки будь-який прорахунок на попередніх етапах автоматично призводить до помилки на останній стадії розрахунку. До речі, ця помилка має системний характер і зберігає загальний баланс показників або факторів.

2.6. Елімінування

Якщо на аналізований показник впливають кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод — елімінування (від латинського слова eliminare — виключати, усувати). Суть цього методу полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. У практиці економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування.

Ланцюгові підстановки. З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зліва направо зазначаються всі необхідні фактори, починаючи з кількісних і закінчуючи якісним. Потім наводиться «добуток факторів», або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. У перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, або базові, показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять заміну його з планової (базової) величини на фактичну, а інші дані залишають незмінними. Різниця між одержаним розрахунковим показником (Д1) і плановим (базовим) становить величину першого фактора (Д1 — Дп). Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну (перший фактор тут і далі залишається також на фактичному рівні), а величину впливу аналізованого фактора, визначають як різницю між другим і першим розрахунковими показниками (Д2 — Д1). Така процедура заміщення величини вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, поки в останньому рядку не будуть всі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не бу-
де визначена як відповідна різниця розрахункових добутків
факторів.

Такий процес розрахунку чотирьох факторів наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

СХЕМА ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ
СПОСОБОМ ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК

Номер підстановки та назва фактора Фактори, які впливають на показник Добуток факторів Величина впливу фактора
1-й 2-й 3-й 4-й
Нульова підстановка П П П П ДП
Перша підстановка, перший фактор Ф П П П Д1 Д1 – ДП
Друга підстановка, другий фактор Ф Ф П П Д2 Д2 – Д1
Третя підстановка, третій фактор Ф Ф Ф П Д3 Д3 – Д2
Четверта підстановка, четвертий фактор Ф Ф Ф Ф ДФ ДФ – Д3

Примітки:

1. Умовні позначення: П — планове значення; Ф — фактичне значення.

2. 1-й, 2-й, 3-й — кількісні фактори, 4-й (останній) — якісний фактор.

 

Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюється чотири підстановки (не враховуючи нульову), величина кожного фактора визначається як різниця нового розрахункового показника та попереднього.

Розглянемо методику розрахунків на прикладі аналізу використання трудових ресурсів за даними промислового підприємства (табл. 2.2 ).

Таблиця 2.2

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ФАКТОРІВ

Показник За планом Фактично Відхилення від плану % виконання плану
1. Товарна продукція за мі­сяць, тис. грн. 477,4 –22,6 95,48
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб –50
3. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин 40 000 30 800 –9200
4. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів –600
5. Середнє число днів роботи одного робітника (ряд. 4 : ряд. 2) +2
6. Середня тривалість робочого дня (ряд. 3 : ряд. 4), год –1 87,5
7. Виробіток одного робіт­ника:        
а) середньомісячний, грн. (1 : 2) +387 119,35
б) середньодобовий, грн. (1 : 4) 108,5 +8,5 108,5
в) середньогодинний, грн. (1 : 3 ) 12,5 15,5 +3,0

 

У табл. 2.2 перші чотири показники взято зі звіту по праці, п’ять останніх обчислюються за даними перших чотирьох показників. Як показують дані таблиці, фактичний обсяг товарної продукції нижчий за плановий на 22,6 тис. грн. Це зумовлено дією середньооблікової чисельності робітників (1-й фактор), середнього числа днів роботи одного робітника (2-й фактор), середньої тривалості робочого дня (3-й фактор) і середньогодинного виробітку (4-й фактор). Використовуючи схему, наведену в табл. 2.1, і дані табл. 2.2, виконаємо відповідні розрахунки ( табл. 2.3).

Спосіб абсолютних різниць.Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розрахову­ється відхиленням його фактичної величини від базової (планової).

Таблиця 2.3

РОЗРАХУНОК ФАКТОРІВ СПОСОБОМ ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК

Номер підстановки та назва факторів Чисельність робітників Середня кількість днів роботи одного робітника Середня тривалість робочого дня, год. Середньогодинний виробіток, грн. Обсяг товарної продукції, тис. грн. Величина впливу фактора, тис. грн.
Нульова підстановка 8,0 12,5
1. Вплив чисельності робітників 8,0 12,5 400 – 500 = – 100
2. Вплив середнього числа днів роботи од­ного робітника 8,0 12,5 440 – 400 = + 40
3. Вплив середньої тривалості робочого дня 7,0 12,5 385 – 440 = –55
4. Вплив середньогодинного виробітку 7,0 15,5 477,4 477,4 – 385 = +92,4
Разом –22,6

 

Використовуючи відхилення по кожному фактору, виконаємо розрахунок впливу факторів:

1. Вплив зміни чисельності робітників:

(–50) · 20 · 8,0 · 12,5 = –100 (тис. грн.).

2. Вплив зміни числа днів, відпрацьованих одним робітником:

(+2) · 200 · 8 · 12,5 = +40 (тис. грн.).

3. Вплив зміни тривалості робочого дня:

(–1) · 200 · 22 · 12,5 = –55 (тис. грн.).

4. Вплив зміни середньогодинного виробітку:

3,0 · 200 · 22 · 7 = + 92,4 (тис. грн.).

Разом: –22,6 тис. грн.

Спосіб відносних різниць.Цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок потрібно вести табличним або безтабличним способами. Використовуючи дані табл. 2.2 , проведемо відповідні розрахунки
в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

РОЗРАХУНОК ФАКТОРІВ СПОСОБОМ ВІДНОСНОЇ РІЗНИЦІ

Показник % виконання плану Різниця суміжних показників Фактор Розрахунок впливу фактора, тис. грн.
1. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 80,0 80 – 100 = –20 Чисельність робітників
2. Загальна кількість відпрацьованих усі­ма робітниками лю­дино-днів 88 – 80 = +8 Середнє число днів роботи
3. Загальна кількість відпрацьованих усі­ма робітниками лю­дино-годин 77 – 88 = –11 Середня тривалість робочого дня
4. Обсяг товарної продукції 95,48 95,48 – 77= = +18,48 Середньо-годинний виробіток = + 92,4
Разом – 22,6

 

Хоча всі розглянуті способи елімінування різняться методикою розрахунків, проте вони дають однакові результати, оскільки ґрунтуються на одному й тому самому принципі. В практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, надійний і найменш трудомісткий.

Що стосується підрахунків резервів, то, як правило, до кількості резервів можна включати негативно діючі фактори. В нашому прикладі негативний вплив на обсяг виробленої продукції мали два із чотирьох факторів, які разом зменшили його на 155 тис. грн. (100 + 55). Це і є резерви виробництва.

Крім того, слід пам’ятати, що будь-який розрахунок трьох і більше факторів завжди можна спростити до пошуку двох факторів, один із яких завжди буде кількісний, а другий — якісний. У цьому випадку, якщо застосовувати прийом абсолютних різниць, величина кількісного фактора дорівнюватиме добутку зміни кількісного фактора на планову (незмінну) величину якісного; величина якісного — це добуток зміни якісного фактора на фактичну величину кількісного фактора.

Якщо три останніх фактори в попередньому розрахунку об’єд­нати в один комплексний фактор — середньомісячний виробіток одного робітника, то спрощений розрахунок впливу факторів матиме такий вигляд (спосіб абсолютних різниць):

1. Вплив зміни чисельності робітників:

(–50 ) · 2,0 = –100 (тис. грн.).

2. Вплив зміни продуктивності праці (місячної):

+387 · 200 = + 77,4 (тис. грн.)

Разом – 22,6 (тис. грн.)

Сума впливу цих двох факторів завжди має дорівнювати відхиленню узагальнюючого показника, на який вони сумісно діяли.

Навмисно спрощений розрахунок впливу факторів може доповнюватися прийомом розширення факторних систем, який базується на відомому правилі математики: якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне й те саме число, то величина дробу не зміниться. Природно, це число має відповідати даній ситуації (аналітичній моделі) й поглиблювати подальше вивчення факторів, діючих на результативний показник.

Припустимо, що функція, яка описує який-небудь процес, має вигляд y = m / n, тоді розширення цієї формули можна зробити так:

і далі:

.

До речі, розширення факторних систем дає змогу перевести розрахунки у більш зручну форму, коли всі фактори будуть мати прямо пропорційний характер впливу на результативний показник, і тому застосовують лише процес множення.

Наприклад, середню продуктивність праці 1-го робітника за звітний період ( П ) розраховують за формулою:

П = Т / Ч, (2.1)

де Т — обсяг товарної продукції, тис. грн.;

Ч — чисельність робітників.

Зовні підвищення продуктивності праці зумовлює зростання обсягу товарної продукції, а збільшення кількості робітників, навпаки, її погіршує. Однак насправді ані перший, ані другий показник не є справжніми факторами продуктивності праці. Ці фактори приховані десь в глибині і не відображаються цією формулою. Але розширення (деталізація) складу формули дає змогу знайти найбільш загальні і дійсно справжні фактори, які впливають на середній рівень продуктивності 1-го робітника:

, (2.2)

де Д — загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками робочих днів за звітний період;

Г — загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками годин за звітний період.

Якщо зробити необхідні перестановки у формулі (2.2), то матимемо:

(2.3)

Звідси видно, що Д/Ч — це середня кількість відпрацьованих днів 1-м робітником у звітному періоді (д), Г/Д — це середня тривалість робочого дня (зміни) в годинах (г), нарешті, Т/Г — це середньогодинний виробіток 1-го робітника (п). Тоді формула (2.3) матиме такий вигляд:

(2.4)

Таблиця 2.5

РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

Номер підстановки та назва фактора Середня кількість днів одного робітника (д) Середня трива­лість робочого дня, год. (г) Середньогодинний виробіток, грн. (п) Середньомісячний виробіток 1-го робітника, грн. (П) Величина впливу фактора, грн.
Нульова підстановка 8,0 12,5
1. Вплив середньої кіль­кості днів роботи одного робітника 8,0 12,5 2200 – 2000 = +200
2. Вплив середньої три­валості робочого дня 7,0 12,5 1925 – 2200= –275
3. Вплив середнього­динного виробітку 15,5 2387 – 1925= +462
Разом +387

На підставі даних табл. 2.1 проведемо підрахунок впливу цих факторів на зміну продуктивності праці 1-го робітника за способом ланцюгових підстановок. (табл. 2.5).

2.7. Статистичні методи

Серед статистичних методів, використовуваних в аналізі, чільне місце посідає табличний метод.

Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць та їх майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові та середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки.

У процесі збирання цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка технічних складностей, якщо інформації забагато. З метою забезпечення компактності таблиць:

1) спрощують чи округлюють (до тисяч, мільйонів тощо) вихідну інформацію;

2) скорочують або частково відкидають другорядні дані;

3) об’єднують дані у групи і підраховують проміжні підсумкові показники або передають через середні показники;

4) комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як «інші»);

5) поділяють вихідну інформацію на кілька самостійних сукупностей з наступним складанням кількох простіших таблиць з вузьким змістом.

Таблиці у певному наборі можуть виконувати роль програми або переліку питань, що вивчаються. Проте не слід перебільшувати значення таблиць: вони є важливим, але здебільшого технічним аспектом аналізу.

Динамічні ряди — це порівняння не двох, а кількох предметів, показників. Вирізняють інтервальні та моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити:

1) напрям зміни показників (збільшення, зменшення, сталість або нестабільність, коливність);

2) наявність тенденцій у зміні показників;

3) середній рівень показників і варіації.

Серйозною проблемою для дослідження мають порушення у динамічних рядах. Це пов’язано з неоднаковими інтервалами часу, а також із неоднорідними показниками, які потрапили до загальної сукупності даних. Нарешті, виникають перерви в дина-
мічному ряду у зв’язку із браком інформації.

Широкого використання набули вибірковий метод і групування, кореляційний метод, середні і відносні показники. Особливу увагу слід приділяти застосуванню в аналізі графічних методів. Ці методи у поєднанні з комп’ютерами забезпечують більшу
наочність наслідків аналізу. Наприклад, використовуючи дані табл. 5.1, побудуємо відповідну гістограму (рис. 2.1) та графік динаміки обсягів виробництва продукції на підприємстві за п’ять років (рис. 2.2).

Рис. 2.1. Динаміка виробництва продукції на підприємстві

Рис. 2.2. Динаміка виробництва продукції на підприємстві

2.8. Економіко-математичні методи

В аналізі досить часто використовують методи оптиміза-
ції програми робіт, завантаження устаткування або розподі-
лу ресурсів. Це передусім симплексний метод, транспортна
задача, сітьові методи планування. Такі методи передбача-
ють використання комп’ютерної технології і відповідних програм.

2.9. Інші методи

У практиці економічного аналізу дедалі ширше застосовуються соціологічні методи дослідження. Серед них передусім слід назвати анкетний, опитування і співбесіди.

Анкетний метод — це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем або виробництва, з метою з’ясу­вання певних питань. Анкетне опитування потребує багато зусиль і часу. Тому частіше звертаються до простішого методу — усного опитування (інтерв’ю). Проте і він потребує старанної підготовки та кваліфікованої стратегії спілкування з тими чи іншими виконавцями або свідками подій.

Знання психології людей, їх готовності до співпраці, можливість одержання інформації у неперекрученому вигляді — дуже важливі моменти при проведенні досліджень за допомогою соціологічних методів.

Контрольні запитання

1. Визначення методу курсу.

2. Які принципи аналітичного дослідження ви знаєте?

3. У чому полягає суть деталізації?

4. Для чого використовують метод порівняння?

5. Які ви знаєте прийоми, що поліпшують порівнянність показ-
ників?

6. Що дає моделювання економічних процесів?

7. Балансовий і сальдовий методи.

8. Дайте визначення елімінування та його технічних прийомів.

9. Які статистичні методи дослідження використовують в економіч­ному аналізі?

10. Економіко-математичні методи, застосовувані в аналізі.

11. Які ще є методи аналізу?

Семінарське заняття 2

Метод і методика економічного аналізу

Робота в аудиторії

1. Метод економічного аналізу.

2. Принципи аналітичного дослідження.

3. Інші методи і технічні прийоми.

4. Елімінування. Задача 1.

Самостійна робота

1. Розрахунок впливу факторів за допомогою методу елімінування. Задача 2.

2. Вивчення матеріалу тем 3, 4 та 5.

3. Задача 3.

Тема 3.Інформаційна база економічного аналізу

Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації.

Інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. В економіці інформація відображає процеси та явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових тощо.

Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної цінності, ще й вартість, яка має від­шкодовуватися сторонніми її користувачами.

Необхідно з’ясувати основні вимоги, які ставляться до інформації. Вона має бути повною і різнобічною, своєчасною
і доброякісною. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І якщо аналіз за умов певного браку даних усе ж таки проводиться, то це не може не зашкодити якості роботи і висновків. Проблеми з
інформацією виникають не лише у разі її відсутності, пере-
кручень, а й у зв’язку з обмеженнями щодо порядку її використання, впровадженням різного роду комерційних та інших
таємниць.

Просмотров: 368

Вернуться в категорию: Почва

© 2013-2018 cozyhomestead.ru - При использовании материала "Удобная усадьба", должна быть "живая" ссылка на cozyhomestead.ru.