рус | укр

Главная

Контакты

Навигация:
Арсенал
Болезни
Витамины
Вода
Вредители
Декор
Другое
Животные
Защита
Комнатные растения
Кулинария
Мода
Народная медицина
Огород
Полесадник
Почва
Растения
Садоводство
Строительство
Теплицы
Термины
Участок
Фото и дизайн
Хранение урожая









Баланс сумарного водоспоживання вівса протягом вегетації.

Показник Місяць і декада
Подекадна транспірація води посівом: у % від сумарної за вегетацію у мм - - -
Випаровування з поверхні ґрунту, мм 2,0 2,0 2,0 2,1 2,1 2,1 2,3 2,3 2,3 2,0 2,0 2,0 1,7
Опади, мм
Ресурси доступної рослинам вологи в кореневмісному шарі ґрунту, мм 1,9 3,3 0,1 5,3 1,1 0,9 0,4 2,4 8,6 7,0 4,2 19,8 0,2
Надлишок (+), мм 9,1 5,7 3,9 80,7 68,9 41,1 1,6 0,6 6,4 3,0 39,8 11,2 33,8
Нестача (-), мм - - - - - - - - - - - - -
Проектовані заходи - - - - - - - - - - - - -

 

Ресурси доступної вологи (W) розраховували шляхом віднімання від середньої річної кількості опадів (Wр) кількості води, затраченої на непродуктивні витрати, які становлять у середньому 30%:

,

де: Кр – коефіцієнт використання опадів, які випадають за рік (у середньому – 0,7).

Встановлено, що W = 472 мм, а тому .

Проте, навіть і за високого річного вологозабезпечення виникають періоди, коли кількість доступної вологи недостатньо. Для визначення таких періодів необхідно встановити баланс сумарного водопоспоживання ярої пшениці протягом вегетаційного періоду (табл. 6).

Загальну потребу культури у волозі для отримання запланованої врожайності розраховували за формулою:

, де Ео – сумарне водоспоживання культури для одержання запланованої врожайності, мм.

Вирахувано, що .

 

3.3. Проектування елементів структури запланованої врожайності.Для розробки структури елементів урожайності вівса використовували наступну формулу:

,

де: У – запланована урожайність культури, т/га, ц/га; Р – кількість рослин на 1 га, млн; К – продуктивна кущистість; З – кількість зерен у суцвітті, шт.; А – маса 1000 зерен, г.

Встановлено, що .

 

Таблиця 7

Елементи структури запланованої урожайності вівса

Показник Величина показника Примітка
Запланована урожайність -
Спосіб сівби Вузькорядний -
Ширина міжрядь, см 15 см -
1. Кількість на 1 м2 шт.:   -
рослин -
пагонів, всього -
пагонів продуктивних -
2. Кущистість:   -
загальна 3,1 -
продуктивна 2,2 -
3. Висота рослин, см 1,4 -
4. Характеристика колоса (волоті):   -
довжина, см -
кількість колосків, шт. -
кількість зерен, шт. -
маса зерна з колоска, г 8,9 -
5. Маса 1000 зерен, г 25,6 -
6. Маса з 1 м2, г:   -
зерна -
соломи -
7. Урожайність, т/га   -
зерна 3,0 -
соломи 3,9 -
8. Співвідношення зерно/солома 1 : 1,3 -

 

3.4. Розрахунок фітометричних показників листкового апарату, що забезпечує заплановану врожайність.Для розрахунку фотосинтетичного потенціалу і листкової поверхні листка вівса використовували наступні формули:

;

;

;

,

де: ФП – фотосинтетичний потенціал, м2 х днів/га; Тv – тривалість вегетаційного періоду, днів; У – запланована (програмована) врожайність, кг/га; Мфп – продуктивність 1000 м2 х днів/га фотосинтетичного потенціалу, кг; Scp – середня за вегетацію площа листків, м2/га; Smax – максимальна листкова поверхня посіву, м2/га; С – коефіцієнт оптимізації графіка наростання листкової поверхні (в середньому 1,83).

У літературних джерелах наведена інформація, що орієнтовна продуктивність ФП посіву вівса становить 1,5-2,3 г/м2.

Використавши наведені формули було встановлено, що:

;

;

.

 


 

Розділ 4. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності

 

4.1. Розміщення культури у сівозміні.Правильне розміщення сільськогосподарських культур у сівозмінах сприяє поліпшенню ґрунту, зменшенню кількості бур'янів, шкідників та захворювань культурних рослин.

Попередники для вівса вивчали небагато дослідних станцій. Вважають, що ця культура невибаглива до попередників. Певною мірою це пояснюється тим, що у вівса більш розвинута коренева система, яка порівняно легко засвоює важкодоступні для рослини поживні речовини з ґрунту. Поряд з цим, оцінці вівса, як культури, менш вимогливої до попередників, сприяло й те, що рослини відзначаються доброю облистяністю, внаслідок чого він легко пригнічує бур'яни. Завдяки цьому овес з давніх часів розміщують останньою культурою в сівозміні.

Враховуючи високу потребу вівса у воді, перевагу віддають більш зв'язаним суглинистим ґрунтам, які краще утримують вологу. На сухих піщаних ґрунтах важко одержати високий врожай вівса доброї якості, так як нестача вологи в ґрунті тягне за собою дрібнозернистість, погану виповненість і підвищену плівчастість зерна.

Овес добре росте на осушених торфовищах, перелогових і цілинних землях.

В сівозмінах з великим насиченням зернових має підвищену стійкість до кореневих гнилей, відіграє роль санітара ґрунту.

В суміші з однорічними бобовими овес відноситься до кращих парозаймаючих культур. Такі суміші часто використовуються як пожнивна культура після збирання озимих і кукурудзи на зелену масу.

Високі врожаї зерна вівса доброї якості можна одержати тільки в сівозміні. Не дивлячись на внесення високих доз добрив і застосування гербіцидів, беззмінні посіви вівса вже в третьому році різко знижують врожай. Зниження врожаю вівса в монокультурі зумовлено розвитком хвороб, шкідників, збільшенням забур'яненості ґрунту та погіршенням живлення рослин.

Високі врожаї зерна вівса доброї якості збирають на чорноземах, забезпечених вологою. Слід відмітити, що чим вища родючість ґрунту, тим при меншій його вологозабезпеченості можна одержати багаті врожаї. Якщо на дерново-підзолистих ґрунтах урожай вівса сильно знижується, навіть при порівняно невеликих посухах, які зачіпають лише орний шар ґрунту (0-20 см), то на чорноземах високі врожаї вівса формуються при невисокій вологозабезпеченості. Це можна пояснити тим, що на підзолистих ґрунтах до 95 % всієї кореневої маси вівса розташовується в межах шару, в той час, коли на чорноземних ґрунтах з більшим гумусовим горизонтом спостерігається більш глибоке розташування коренів.

Овес значно підвищує врожай при поглибленні й окультуреності орного шару підзолистих ґрунтів. При внесенні добрив, дотриманні основних вимог агротехніки і достатній вологозабезпеченості ґрунту овес при стерньових попередниках може давати непогані врожаї. Але найбільші врожаї вівса одержують після просапних культур.

При посіві після добрих попередників (зернобобові, просапні, озимі) врожай вівса різко підвищувався, особливо, коли під попередні культури вносяться добрива.

Значно зростає врожай вівса, коли в сівозміні є конюшина першого і другого років використання.

До добрих попередників також відносяться: кукурудза на силос і зерно, озима пшениця, ячмінь.

Після озимої пшениці, сорго і проса в окремі роки були відносно високі врожаї вівса, а це свідчить про те, що при високій агротехніці перелічені культури можуть бути віднесені до добрих попередників.

У господарстві СТОВ “Авангард” овес вирощується у наступній сівозміні:

1. горох;

2. цукрові буряки;

3. конюшина;

4. озима пшениця;

5. картопля;

6. овес;

7. кукурудза на силос.

Така сівозміна дозволяє отримувати найкращі врожаї вівса.

 

4.2. Обробіток ґрунту.У Лісостепу основний обробіток складається з різноглибинного розпушування ґрунту дисковими чи плоскорізними знаряддями та зяблевої оранки.

Після збирання культур суцільного способу сівби поле лущать, а через 2-3 тижні орють на глибину орного шару. Поле з-під просапних культур орють без попереднього лущення. На важких і перезволожених фунтах рекомендується чизелювання або щілювання.

Поля, сильно забур'янені вівсюгом, для провокування його сходів додатково обробляють голчастими знаряддями (БИГ-3). На забур'янених коренепаростковими бур'янами площах спочатку проводять мілкий, а пізніше глибокий (23-25 см) обробіток ґрунту.

Весняний обробіток ґрунту під овес традиційний для ярих культур і може включати боронування, вирівнювання та куль­тивацію. Він повинен гарантувати рівномірне, високоякісне загортання насіння під час сівби. Для вівса важливо забезпечити добре осідання ґрунту з нормально діючою капілярною системою, оскільки овес внаслідок плівчастості своїх зерен (25-30%) вимагає більше вологи для проростання і подальшого росту та розвитку, ніж пшениця, жито чи ячмінь.

Оскільки овес сіють дуже рано, а посівні площі відносно невеликі, у більшості випадків не проводять закриття вологи. Поле при настанні фізичної стиглості ґрунту готують до сівби з допомогою КПС-4 чи комбінованих агрегатів [2, 3, 4, 5].

 

Таблиця 8

Система обробітку ґрунту під овес

Обробіток ґрунту Прийоми обробітку Машини для обробітку Строки виконання Вимоги до якості (глибина, швидкість та ін.)
Основний дискування в 2 сліди БДТ-3 через 10-14 днів після лущення, друга половина вересня – перша-друга декада жовтня 20-22 см
Передпосівний культивація на 8-10 см з боронуванням КПС-4 + БЗТС-1,0 при фізичному достиганні ґрунту 8-10 см

 

4.3. Система удобрення.Овес краще за інші зернові культури засвоює елементи живлення з ґрунту і переносить кислу реакцію ґрунтового розчину. Він добре використовує післядію добрив. Овес засвоює поживні речовини рівно­мірно впродовж вегетації. Фосфорні і калійні добрива вносять під зяб, азотні застосовують навесні.

Овес дуже добре реагує на внесення добрив при вирощуванні на підзолистих, дерново-підзолистих, опідзолених ґрунтах, на яких приріст урожаю зерна за рахунок цього досягає 8-10 ц/га і більше. На цих ґрунтах під овес, насамперед, треба вносити підвищені норми азотних добрив; на чорноземах – фосфорних; на торфових-калійних та мідних. Овес найменш вимогливий до мінеральних добрив серед зернових культур. Потенціал його зернової продуктивності теж нижчий.

Норма внесення мінеральних добрив під овес становить N30-60 P30-60 K30-60 При розміщенні вівса після стерньових попередників та на бідних ґрунтах норму мінеральних добрив збільшують на 25-30%. На торфових ґрунтах під овес застосовують підвищені норми калійних добрив (K60-90) та вносять мідні добрива – сірчанокислу мідь (25 кг/га) або піритні недогарки (3-4 ц/га).

При плануванні урожайності вівса вище 40 ц/га зростає потреба у мікроелементах і на інших типах ґрунтів. Так, на вапняко­вих ґрунтах вносять бор, на кислих (рН менше 5,2) – молібден. На ґрунтах з високим вмістом фосфору є потреба в цинку.

Якщо норма азотних добрив вище N40, то добрива вносять порційно. Частина з них вноситься у передпосівну культивацію, а решта – на початку виходу в трубку.

Застосування мінеральних добрив поряд з підвищенням врожаю збільшує вміст сирого білка і зменшує кількість клітковини в зерні вівса [2, 3].

 

Таблиця 9

Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай (30 ц/га) вівса по виносу поживних речовин

№ з/п Показники N P2O5 K2O
Винос поживних речовин на 1 т основної продукції
Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га 80,5 38,5 59,5
Вміст рухомих форм поживних речовин в ґрунті по картограмах, мг/100 г 7,4 10,2 6,3
Запаси рухомих форм у ґрунті, кг/га
Процент використання з ґрунту
Кількість поживних речовин (кг/га), які поглинаються рослинами з ґрунту 33,3 27,5 28,4
Надійде з органічними добривами (10 т/га гною) кг/га поживних речовин під картоплю
Процент використання з органічних добрив
Буде використано: з органічних добрив, кг/га
всього з ґрунту та органічних добрив, кг/га
Необхідно, щоб рослина засвоїла з мінеральних добрив, кг/га 63,5 26,5 41,5
Процент використання поживних речовин з мінеральних добрив
Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га поживних речовин 82,6 58,1
Форми мінеральних добрив, що вносяться аміачна селітра суперфосфат хлористий калій
Вміст діючої речовини у добриві, % 34,4
Норми туків у фізичній вазі, ц/га 2,4 1,3 1,0

 

Для розрахунку доз мінеральних добрив застосовується розрахунковий або балансовий метод, який дозволяє прогнозувати урожай. Найбільш розповсюдженим є розрахунок норм добрив на заплановану урожайність (табл. 9).

Розрахунки норм елементів живлення на запланований урожай проводять за такими формулами:

без внесення органічних добрив

,

де: Д – доза добрив в кг діючої речовини; В – винос елементів живлення на запланований урожай, кг/га; П – доступні в ґрунті поживні речовини, кг/га; Кп – коефіцієнт вбирання поживних речовин з ґрунту, %; Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %

з внесенням органічних добрив

,

де: О – норма органічних добрив на 1 га, т; По – вміст елементів живлення в 1 т, кг; Ко – коефіцієнт використання елементів живлення з органічних добрив.

 

Таблиця 10

Система удобрення вівса, попередник картопля, під який внесено 10 т гною, N45Р45К45

Прийом удобрення Строк Доза Форма добрив Спосіб використання Машина
Основне - N45Р45K45 калій хлорид, суперфосфат розкидання НРУ-0,5
Рядкове - N10 нітрофоска внесення у рядки МПК-4
Підживлення:          
1. вихід у трубку N10 аміачна селітра розкидання НРУ-0,5
2. наливання зерна N10 аміачна селітра розкидання НРУ-0,5
Сума - - - -
N - - - -
P2O5 - - - -
K2O - - - -

 

Оскільки при виробництві вівса буде застосовуватися органічне добриво, то дози мінеральних добрив становитимуть:

,

,

.

Дози добрив на запланований приріст урожаю визначають за формулою:

,

де: Дп – доза добрив на запланований приріст урожаю, ц/га; Вп – винос елементів живлення запланованим проростом урожаю, кг/га; Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %.

Встановлено, що:

,

,

.

За результатами проведених розрахунків складаємо систему удобрення культури в сівозміні (табл. 10).

 

4.4. Сівба.Спосіб сівби – вузькорядний (7,5 см), рядковий (12 см, 15 см). Глибина сівби залежить від біологічних особливостей культури. Овес менше страждає від глибшої сівби, порівняно з ячменем. Крім того, для проростання плівчастого насіння потрібно більше води. Тому серед зернових культур глибина сівби вівса одна з найбільших. При ресурсоощадних технологіях його слід сіяти на 3-4 см. На легких ґрунтах глибина сівби може досягати 4-6 см [2, 3].

Овес характеризується підвищеною кущистістю і добре реагує на збільшення площі живлення. Але швидкість росту бокових пагонів, тобто енергія кущіння, є меншою, порівняно з іншими зерновими культурами. На зріджених посівах спостерігається утворення надмірного підгону, внаслідок чого затримується достигання зерна, затягується збирання врожаю і погіршується його якість.

 

Таблиця 11

Посівна якість насіння проектованої культури

Категорія насіння Сортова чистота або типовість, % Вміст насіння Схожість, % (мінімум) Вологість, % (максимум)
Основної культури, % Інших видів, шт./кг
культурних бур’янів
ОН 99,9 99,0
ЕН 99,7 99,0
РН-1-3 98,0 98,0 15,5
РН-н 97,0 97,0 -

 

Практичним методом запобігання цьому явищу є загущення посівів, що обмежує процес кущіння. Тому норми висіву вівса рекомендуються високі. У лісостеповій зоні висівають 4,5-5,5 млн/га схожих насінин.

При сівбі ранніх ярих на осушених торфових ґрунтах норму висіву знижують на 25-30%. Якщо під овес підсівають багаторічні трави, норму висіву вівса зменшують на 10-15 %.

 

Таблиця 12

Підготовка насіння вівса до сівби

Прийом Особливість проведення робіт Строк проведення робіт Матеріал, марка машин, обладнання
сортування - - -
протруєння насіння (Реал 200, т.к.с.) напівсухий спосіб за 3-5 днів до посіву ПС-10
навантаження насіння насіння повинне бути кондиційним; не вище 3-ї репродукції перед посівом ЗПС-30
транспортування і завантаження насіння в сівалку не допускати втрат насіння перед посівом ГАЗ-53 + СЗА-40

 

Для сівби використовують тільки протруєне насіння, добре вирівняне, з масою 1000 зерен не менше 30-35 г і силою росту вище 80%. При висіванні насіння крупнішої фракції урожайність вівса значно зростає.

Перед сівбою насіння протруюють на машинах ПС-10, ПСШ-5, Мобітокс та ін. препаратами вінцит (2 кг/т), реал (0,2 кг/т), фундазол (2,0-3,0 кг/т). Насіння вівса, як і інших зернових культур, інкрустують з використанням плівкоутворювачів NaКМЦ (0,2 кг/т в 10 л води) або ПВС (0,5 кг/т в 10 л води) з додаванням всіх необхідних пестицидів.

 

Таблиця 13

Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин протягом вегетації

Показник Категорії насіння
Попередник Картопля
Сорт Астор
Лабораторна схожість, %
Польова схожість, %
Перезимівля рослин, %
Весняно-літнє виживання, %
Загальне збереження, %
Норми висіву, млн шт. га, кг/га 5 млн шт./га, 138,9 кг

 

Система підготовки насіння вівса представлена у таблиці 12.

На підставі літературних джерел і досвіду господарства у таблиці 13 наведені результати прогнозування можливої польової схожості рослин за періодами вегетації.

За матеріалами таблиць 11, 12, 13 проводимо розрахунок норм висіву насіння за класами.

Кількісні норми висіву можна визначити за формулою:

,

де: К – норма висіву, млн схожих насінин на 1 га; У – густота рослин перед збиранням, шт./га; ПП – посівна придатність, %; З0 – збереження рослин після сходів; Пс – польова схожість, %.

Масові (вагові) норми висіву розраховують за формулами:

та ,

де: Н – норма висіву, кг/га; А – маса 1000 насінин, г; ПП. – посівна придатність насіння, яка визначається, виходячи з чистоти (Ч) і лабораторної схожості (С).

Результати узагальнення проектованих посівних заходів наведені у таблиці 14.

 

Таблиця 14

Технологічні вимоги до сівби

Поле, попередник, сорт Строк сівби Спосіб сівби Норма висіву, млн шт./га, кг/га Глибина загортання насіння Машини для сівби
попередник – картопля, сорт вівса – Астор 26-28.04 вузькорядний 4,5-5,5 млн шт./га 3-4 см СЗУ – 3,6

 

4.5. Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників.Ярі зернові культури забур'янюються більше, ніж озимі. Ранні строки сівби вівса не дають змоги очистити поля від бур’янів навесні поверхневими обробітками ґрунту. Особливо зростає засмічення проростаючими бур’янами, такими як лисохвіст польовий, вівсюг звичайний і види жабрію [5].

Для знищення бур'янів у посівах вівса використовують такі гербіциди: агрітокс; базагран М; базагран хіт; 2,4Д; 2М-4Х; діален; дікопур; ковбой; лонтрел, банвел, луварам.

Овес сильніше уражується хворобами при пізніх строках сівби. Від низки хвороб на ранніх стадіях росту захищає протруювання насіння. Для гарантованого одержання високих урожаїв рекомендується обприскувати посіви в період вегетації.

Овес вирощується на незначних посівних площах і його технологія менш інтенсифікована порівняно з озимою пшеницею та ярим ячменем. Це обмежує розмноження та поширення специфічно вівсяних шкідників.

Найнебезпечнішими шкідниками цієї культури є шведська муха, стеблові блішки, хлібна п'явиця, злакові попелиці, вівсяний трипс. Для боротьби з ними використовують Бі-58 новий, діметрин, пілар-макс, політрин.

 

Таблиця 15

Заходи по догляду за посівами вівса (Астор)

Заходи догляду за посівами Фаза розвитку рослин Строк проведення робіт Агрегат Вимоги до якості
післяпосівне коткування посів у день посіву ЗККШ-3 забезпечити рівномірність ущільнення по всьому полю
внесення гербіцидів різні після появи сходів ОП-2000 дотримуватися вимог техніки безпеки і правил застосування препаратів
друге підживлення кущення кінець періоду кущення рослин ІСМГ-4 у період кінця кущення внести 1,5 ц/га аміачної селітри, краще прикореневим способом дисковими сівалками
обприскування проти шкідників і хвороб різні у період вегетації ОП-2000 проти шкідників застосовують інсектициди Бі-58 новий, карате. Проти хвороб – фунгіциди байлетон, фундазол, альто, Умпант та інші
третє підживлення наливання зерна при настанні фази розвитку АУ-12 у фазі колосіння некореневим способом розчином карбаміду 0,5 ц/га

 

Щоб запобігти виляганню посівів у фазі кущіння рекомендується вносити хлор-мекватхлорид, антивилягач, терпал С.

Заходи щодо догляду за посівами вівса сорту Астор наведені у таблиці 15.

 

4.6. Збирання врожаю та його зберігання.Складність збирання вівса зумовлюється нерівномірністю достигання зерна у волоті. Очікування повної стиглості в усій волоті призводить до висипання зерна з верхньої частини її. Передчасне збирання теж небажане, бо можна одержати неповноцінне насіння. Крім того, вегетативна маса вівса висихає пізніше, ніж зерно, і при підвищеній вологості ускладнюється вимолочування. Тому овес рекомендується збирати лише роздільним способом. Зби­рання врожаю починають тоді, коли зерно у верхній частині волоті досягне повної, а в середній воскової стиглості. При роздільному збиранні дещо збільшується врожай завдяки підвищенню маси зерен у нижній частині волоті, які запізнюються з розвитком.

Лише на чистих від бур'янів площах, на низькорослих чи зріджених посівах, допускається збирання вівса прямим комбайнуванням.

 

Таблиця 16

Технологія збирання вівса сорту Астор, якщо калорійність цілої рослини становить 4400 ккал/кг

Назва робіт Строк виконання Марка машин Вимоги до якості
обкошування посівів За 5-10 днів до збирання ЖВН-6 -
пряме комбайнування 26.07 Ск-5М висота скошування 12-15 см на початку повної стиглості при вологості зерна 20-25%
транспортування зерна по надходженню Камаз МТЗ-80 + 2ПТС-4 не допускати втрат, ущільнювати причепи і кузова машин
очистка зерна по надходженню СМ-4 зерно слід очищати зразу ж після збирання, щоб не допустити його псування
транспортування зерна у сховище по надходженню ГАЗ-53 не допускати втрат, ущільнювати причепи і кузова машин

 

Для скошування у валки використовують начіпні жниварки ЯСВН-6А, ЖНС-6-12, ЖВР-10 і самохідні УСК-17 "Степ", ЖВН-ГЗД-01 і ЖВР-10-03 на базі енергозасобу КПС-5М. При формуванні подвійних і спарених валків не слід допускати в них зустрічного розташування волотей.

Підбір і обмолот валків здійснюють зернозбиральними комбайнами СК-5М "Нива", СК-6А "Колос", "Єнісей-1200" і "Дон", Лан, Славутич. Комбайни варто обладнати полотенно-транспортними підбирачами типу ПТП-ЗА.

Післязбиральну обробку зерна проводять на зерноочисних агрегатах ЗАВ-20, ЗАВ-25, ЗАВ-4'0, ЗАВ-50 і ЗАВ-100. Машини повинні забезпечувати максимальне відділення бур'янистої і зернової домішок. Для сушіння зерна рекомендується використовувати зерноочисні сушильні комплекси КЗС-20Ш, КЗС-40Ш, КЗС-25Ш, КЗС-25Б та КЗС-50 [5].

Технологія збирання врожаю, яку доцільно застосовувати щодо сорту ярої пшениці сорту Колективна 3, наведена у таблиці 16.

 

Просмотров: 261

Вернуться в категорию: Почва

© 2013-2017 cozyhomestead.ru - При использовании материала "Удобная усадьба", должна быть "живая" ссылка на cozyhomestead.ru.