рус | укр

Главная

Контакты

Навигация:
Арсенал
Болезни
Витамины
Вода
Вредители
Декор
Другое
Животные
Защита
Комнатные растения
Кулинария
Мода
Народная медицина
Огород
Полесадник
Почва
Растения
Садоводство
Строительство
Теплицы
Термины
Участок
Фото и дизайн
Хранение урожая









Атака і Оборона. Ідеться про два начала — перетворююче і консервативне, про які вже згадувалось у попередньому розділі

Ідеться про два начала — перетворююче і консервативне, про які вже згадувалось у попередньому розділі. Їх можна розглядати як дихотомію «завоювання нового — упорядкування існуючого», яка відповідає діалектичній парі «чоловіче — жіноче». Призначенням чоловічого начала є пошук і завоювання нового, напад, атака, прорив, розсіювання інформації та енергії.Символом чоловічого начала є сварга, що обертається за годинниковою стрілкою. Це символ активної, ата­куючої, чоловічої сили. Такий динамічний хрест зображався на стопах і грудях Будди, був ем­бле­мою Карла Великого (742—771 рр.), а також емблемою Ісуса Хреста у ранньохристиянських церквах[303]. Однією з причин того, що напрямок обертання за годинниковою стрілкою став «чоловічим», було те, що джерелом активного, чоловічого начала є Син Божий, а його видимим символом є «сонячне колесо», яке «котиться небом» зліва направо, тобто обертається саме в цьому напрямку. У цьому ж напрямку рухається й тінь від сонячного годинника, а годинник є символом розвитку, поступу, відкритості до майбутнього — якостей, найбільш притаманних чоловічому началу.

Протилежну, але при цьому доповнюючу функцію виконує жіноче начало: освоєння та впорядкування здобутих знань і територій, їх гармонізація та оборона, накопичення інформації та енергії. «Жіночий варіант» сварги — з обертанням проти годин­никової стрілки — є символом фізичного світу, матерії, жіночого начала, ладу-гармонії. Такі сварги пов’язу­вали з пород­жу­ючим жіночим началом і зображали внизу живота богині Іштар—Артеміди—Діани[304] (додамо: Інанни—Юнони—Астарти—Діванни). Сварги на українських писанках у більшості випадків орієнтовані проти годинникової стрілки, адже яйце — це не лише символ упорядкованого та захищеного (неначе шкаралупою) Космосу, але й жіноча яйцеклітина.

Найконцентрованіше вираження ідеї чоловічого і жіночого начал знаходимо у словах АТАКА і ОБОРОНА. У них яскраво відбита принципова різниця між буквами «а» та «о». Буква «А» позначає найрізкіший голосний звук, тому її зображення нагадує спрямований у небо наконечник стріли. Буква «О» позначає м’якший звук, для видобування якого потрібне округлене витягнення губ, тому ця буква зображається як коло. Букви «А» і «О» позначають архетип чоловічого і жіночого начал, атаки і оборони, завоювання і впорядкування, проникнення у щось і прийняття чогось у себе. Реалізацію цього принципу знаходимо у словах тАрАн і ОгОрОжа, пАлиця і кОлО, ЯРкість (чоловіче сім’я[305]) і OвО (лат. яйце), бАРАн і ОВця, іскРА (яка запалює) і вОгОнь (в якому ця іскра зростає і набуває стабільності) тощо.

А тепер зверніть увагу на таку дивовижну річ: у слові атака три букви А, а у слові оборонатри букви О. Число 3, як ми знаємо, позначає певну довершеність, тому потрійне повторення тієї ж самої ідеї призначене підкреслити її важливість та переконати в її істинності. Схоже на те, що хтось хотів привернути нашу увагу до цих слів, щоб донести до нашої свідомості важливу істину про сутність чоловічого і жіночого начал.

Із просторової точки зору атакуюче чоловіче начало перебуває на межі «свого» і «чужого», відомого і невідомого; це передова лінія розвитку, його АвАнгАрд. У цей час упорядковуюче і гармонізуюче жіноче начало перебуває всередині і ОхОрОняє «своє». Завдяки консервативності жіночої природи соціальна система прагне стабільності. Досягнення ж вірних пропорцій між чоловічим і жіночим началами робить можливим стабільний розвиток. Наочним образом такої стабільної динамічної системи є колесо, де швидке обертання його зовнішньої частини (чоловічий принцип) стає можливим лише за наявності непорушної осі (жіночий принцип).

Таким чином, «ОбОрОна» — у середині, «АтАкА» — на передньому краї. Ця просторова структура чітко відбита в абетці (прямій спадкоємниці арійського Сенсара), яка починається буквою «а» і нею ж закінчується, оскільки буква «я» виникла як поєднання «і» + «а», тому спочатку вона так і зображалася. Отож атакуюча «А» справді перебуває на «передовій лінії» абетки. А де ж тоді знаходиться впорядковуюча «О»? Там, де й має бути непорушна «вісь» колеса розвитку — у самому центрі абетки. І не лише у слов’янській азбуці (де «О» посідає 16-ту позицію)[306], а й, наприклад, у Футарку— стародавньому рунічному ладі, який складається із 24-х рун і в якому руна «О» («йер», що позначає річне коло) знаходиться на 12-й позиції від початку[307].

Чоловіче начало виступає в ролі ініціатора (детонатора) процесу, а жіноче забезпечує його розгортання і стабільний розвиток. Очевидно, що ці дві домінанти проявляються як у чоловіків, так і у жінок, хоч і з неоднаковою силою та частотою. У здоровому суспільстві атакуюче начало значно притаманніше чоловікам, а гармонізуюче — жінкам. Спотворення цієї пропорції — до речі, властиве нинішній Україні, — свідчить про небезпечну хворобу суспільного організму (коли колесо перестає крутитися, а його вісь починає шарпатись на всі боки; цілком ясно, що така «машина» далеко не проїде). У такому суспільстві все менше стає і справжніх чоловіків, і справжніх жінок, натомість зростає відсоток усіляких гермафродитів, гомосексуалістів, трансвеститів та інших екзотичних істот (ще екзотичних для України, але вже не для Заходу, де всі ці «помилки природи» вважаються нормою).

Атакуюче і гармонізуюче начала можуть існувати лише разом, так само як продовження роду здійснюється лише разом чоловіками і жінками. Чоловік дає жінці «еволюційну іскру» (генетичну і духовну «яркість»), жінка-лада перетворює її на стабільний «еволюційний вогонь» і передає його нащадкам. Це дві якісно відмінні, але взаємнодоповнюючі функції, — як сонячний вогонь і земна вода. Вони увічнені на арійському жовто-блакитному штандарті, де сонячне золото нагорі і спокійна водяна блакить унизу символізують первинність духу над матерією, чоловічу ініціативність і жіночу гармонійність.Це давня традиція підтримання вірних пропорцій у стосунках між чоловіками і жінками, завдяки їй у арійських народів (на відміну від семітів, тюрків, монголоїдів, негроїдів тощо) жінка була у такій же пошані, як і чоловік.

Просмотров: 221

Вернуться в категорию: Народная медицина

© 2013-2018 cozyhomestead.ru - При использовании материала "Удобная усадьба", должна быть "живая" ссылка на cozyhomestead.ru.